Чому бідні?
Згідно з даними Держгеокадастру станом на 1 січня 2018 року, нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в середньому по країні становила 27,5 тис. грн, тобто близько 840 євро.
Дорожче рілля оцінена в Черкаській області – майже 34 тис. грн/га (близько €1,05 тис.), найдешевше – в Житомирській області – 21,2 тис. грн/га (близько 650 євро). У країнах Євросоюзу найдорожча оренда землі сільгосппризначення в Нідерландах – 791 євро/га, а найдешевша – у Латвії – 46 євро/га. У 2017 році в Україні середній розмір плати за оренду одного гектара сільськогосподарської землі склав 1369 грн (41 євро).
Експерти стверджують, що якщо в Україні співвідношення орендних ставок і цін буде таким же, як у ЄС, варто очікувати, що середня ціна на землю буде становити $2990 за гектар (з 95% довірчим інтервалом від $1480 за гектар до $6030 за гектар).
Як бачимо, через відсутність ринку земель с/г призначення, їхня нормативна грошова оцінка (на базі якої обчислюється розмір орендної плати та земельного податку) занижена як мінімум в три рази в порівняні з реальною вартістю, відповідно й до місцевих бюджетів поступає суттєво менше надходжень. До речі, мало-хто над цим задумується, але власники земельних ділянок (паїв), що здають їх в оренду с/г виробникам, сплачують не тільки податок на землю, але й ПДФО та військовий збір на суму нарахованої орендної плати, що для Бучацького району разом становить (дуже приблизно, рахували “на пальцях”; зрозуміло, сума дуже сильно залежить від розміру конкретної ділянки, бонітування грунтів, фрагментації земельного кластеру та ряду інших чинників) десь 600-1000 грн в рік на кожен пай. Не так то вже й мало, як на мене… але могло би бути в кілька разів більше, якби агрохолдинги та їхні політичні найманці не пролобіювали подальше продовження “мораторію” на ринок сільськогосподарських земель в Україні… ось в чому головна причина. Тепер ви знаєте.
Тепер щодо бездіяльності районної ради та РДА, про яку говорить депутат районної ради Петро Чорнота: https://buchachinfoport.com/novunu-buchacha/gadz-na-rajoni/
Так, влада завжди погана, і не тільки нічого не робить для процвітання населених пунктів, а й “безпосередньо сприяє занепаду району та спостерігає за цим процесом згори”; сперечатись немає з чим, їм би тільки власні кишені набити (с). Але що стосується оренди паїв тут невелика засада – ні районна рада, ні РДА не мають геть ніяких повноважень щодо регулювання ставок орендної плати та земельних платежів, от яка печаль. Бо ставки земельного податку встановлюють місцеві ради (міська, селищна, сільські), а розмір орендної плати – взагалі предмет договірних правовідносин між орендодавцями та орендарями…
Тим не менш, питання розглядалося в районній раді та РДА. Зокрема 13 липня 2018 року райрадою на пленарному засіданні було прийнято “Звернення до учасників земельних відносин у Бучацькому районі”, повний текст якого був опублікований у газеті “Нова доба” та доступний за посиланням: https://www.buchachrada.gov.ua/images/DodatDoSes2018/Dodat22s7s/dod.22s608-1.pdf
Петро Богданович, звичайно, знав би про нього, якби був присутній на тому пленарному засіданні, але вже так сталося…
Реальним виходом із ситуації в тих умовах, які маємо, при чинному законодавстві, могло би стати об’єднання власників паїв у сільськогосподарські кооперативи. Так мешканці сіл могли би організовано захищати власні інтереси при укладенні договорів оренди, наймати професіоналів для консультацій, пропонувати для оренди не атомарні, фрагментовані паї, а сформовані монолітні земельні кластери по кілька сотень чи навіть тисяч гектарів, які значно привабливіші для крупних агрохолдингів та суттєво вище оцінюються. Однак для цього потрібні знання, довіра та навички колективних дій. А з цим в українців традиційно погано…
Ну і невеличкі уточнення по інформації від Петра Чорноти.
Дійсно, Господарський суд повністю задовільнив позовні вимоги прокуратури, і визнав договір про спільну діяльність недійсним. Але це не означає, що “формально сад перейшов у власність коледжу”, бо ті 520 га були, є і залишаються у державній власності, а законним їхнім користувачем був, є і залишається Подільський ДАТУ. Це по-перше. А по-друге, це всього лиш перша інстанція, хоча Гадз вже публічно заявив, що обов’язково буде апеляційне провадження. Тому спостерігаємо за процесом далі, не роблячи поспішних висновків.
Ось стаття на цю тему, яку я особисто вважаю досить об’єктивною та неупередженою, розбирайтесь кому цікаво…
https://agravery.com/uk/posts/show/a-ci-buv-sad-ak-prokuratura-ta-gadz-ne-podilili-zemlu