о. Михайло (Войнар) — український священник-василіянин, знавець церковного права, церковний історик, письменник, освітянин

Мелетій Войнар.jpgМелетій Войнар (хресне ім’я Михайло15 жовтня 1911, с. Босько, повіт Сянік, Лемківщина — 22 липня 1988Глен-КовНью-ЙоркСША) — священик Української Греко-Католицької Церквивасиліянин, знавець церковного права, церковний історик, письменник, педагог.

Життєпис

Навчання

Народився в с. Босько в сім’ї Миколи Войнара і Катерини з роду Каршень.

По закінченні 5 класу Місійного інституту ім. св. Йосафата в Бучачі вступив на новіціат оо. Василіян у Крехові 22 серпня 1929 р. Перші чернечі обіти склав 7 квітня 1931 р., а вічні — 12 лютого 1935 р. 16 жовтня 1938 висвячений на священика владикою Григорієм Лакотою в Перемишлі у василіянській церкві на Засянні. Восени 1939 р. виїхав на студії до Риму, де в Григоріянському університеті вивчав канонічне право, перейшовши всі три цикли: бакалавратліцензіят і докторат. Тоді повторив 4-й рік богослов’я і здобув ліцензіят. Крім того студіював у Священній Римській Роті (2 роки) процесуальне право, в Священній Конгрегації Собору (2 роки) адміністративне право, в Папському Східному Інституті (2 роки) канонічне право Східних Церков. В часі Другої світової війни був висланий на східний фронт перекладачем на італійську мову.

Душпастирська і викладацька праця

В 1947 р. переїхав до США, де в Глен-Кові штат Нью-Йорк став професором василіянських студентів: навчав канонічного права й етики, а одночасно був радником Філадельфійського Апостольського Екзархату. В 1952 р. був парохом у Вест Айслип, поблизу Нью-Йорка. В 1953 р. іменований віце-ректором Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі, а після двох років — професором східного канонічного права в Католицькому університеті у Вашингтоні, спочатку як асистент, а потім — професор керівник студій канонічного права.

Як знавець канонічного права, о. Войнар займав важливі посади при різних його редакціях: 1) як член Комісії для пристосування Конституцій Чину Святого Василія Великого до нового східного канонічного права; 2) консультор Папської Комісії для Східних Церков у приготуванні Другого Ватиканського собору; 3) виступав як знавець східного канонічного права під час Другого Ватиканського собору; 4) аж до самої смерті був радником Папської Комісії для ревізії кодексу латинського канонічного права. Опрацював для папської Комісії з редакції східного канонічного права епістолярну спадщину Папи Інокентія IV (1243—1254) та Папи Олександра IV (1254—1261).

«Визначався о. Войнар як кропіткий — педантний дослідник, науковий автор і переконливий публіцист. Його основні наукові праці, оперті на архівних матеріалах, появились друком у латинській мові, а його численні наукові розвідки й доповіді поміщені в різних українських й англомовних наукових журналах»[1]. Його часто запрошували українські наукові й культурні організації з історичними доповідями. Останній такий захід, у якому він взяв участь, був Науковий Конгрес в системі СКВУ, присвячений 1000-літтю Хрищення Руси-України, що відбувся в Мюнхені з 28 квітня по 2 травня 1988 р. Зачитав тоді доповідь на тему «Право Київської Церкви за св. Володимира Великого. Джерела і збірки». Після повернення з Мюнхена був госпіталізований. Помер у Глен-Кові біля Нью-Йорка 22 липня 1988 р., а похований 25 липня на єпархіальному цвинтарі в Гемптонбурзі, Нью-Йорк.

Твори

Примітки

  1.  Василіянський Вісник… С. 142.

Джерело матеріал вільної енциклопедії 16.102022 11:07 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0%D1%80_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE

Hits: 11