На внутрішньому фронті треба перемир’я між підприємцями і державою ‒ бізнес-омбудсмен Ващук

а опитуваннями, під час війни кожен другий український підприємець повністю або частково втратив свою справу через окупацію, ракетні удари чи перебої зі світлом. Хтось усе-таки зміг відновити роботу, комусь довелось пережити релокацію бізнесу, і є статистика від глави Мінцифри Михайла Федорова ‒ за 2022 рік маємо плюс 114 тисяч нових ФОПів, зареєстрованих у “Дії”. Про роботу бізнесу в умовах війни і про позицію України щодо зарубіжних фірм, які продовжують працювати в Росії слухачам Українського радіо розповів бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Позиція України щодо зарубіжних бізнесів, які продовжують працювати в Росії

“Україна всіляко комунікує своє невдоволення цими бізнесами. Але я думаю, що одного підходу тут обрати не можна. Є таке питання, як міжнародні фармацевтичні компанії, що діють у різних країнах і постачають потрібні ліки. Але одночасно вони продовжують діяти і в Росії. Ці фармкомпанії з гуманітарних міркувань не можуть відмовити пацієнтам в онко-ліках, що постачаються і в Україну, і в Росію. Це одна частина спектру. З іншого боку, є фастфуди чи модні бізнеси, на які треба натискати. Вже натискали шляхом бойкотів в Україні та заохочування подібних лобістських намагань у країнах Заходу. Але абсолютно одновимірно до цього підходити не можна”.

Чи зможуть Україна та ЄС дійти згоди в питанні санкцій щодо цих фармкомпаній?

“Тут треба діяти передовсім в українському інтересі. Як на мене, інтерес України полягає в тому, що мати доступними ці ліки для власного населення є важливішим, ніж символічне або інше вигнання певних фірм із Росії. Це моє радше прагматичне бачення питання, але в цьому випадку потрібно враховувати насамперед інтереси українських пацієнтів”.

З якими викликами стикнувся український бізнес після 24 лютого 2022 року?

“Від першого шоку війни бізнес досить швидко оговтався, перейшов у фазу волонтерської діяльності. І був такий момент, коли і влада, і бізнес виклали карти на стіл. Уряд запровадив певні ліберальні закони та рішення у податковій, митній та інших сферах, а бізнес був готовий платити податки наперед, робити значні волонтерські внески у бюджет і прямо на Збройні сили. Це була нагода на перезапуск відносин між бізнесом і державою на відкритішій та чеснішій основі. І з відновленням діяльності урядових служб у липні-серпні повернулися старі тенденції з боку податкової та митниці й, відповідно, із пересторогами реакція самого бізнесу на відновлення старих практик”.

 У яких регіонах бізнес має більше проблем?

“Найбільші виклики є на окупованих територіях, а після них ‒ на звільнених територіях, бо там присутня правова неясність щодо можливості компенсацій та питань, коли і як подавати звітність за місяці окупації. Ще в березні було ухвалено прогресивний закон про компенсацію, який створює можливості для підприємств у визначених регуляторним порядком регіонах України. Цей список ще ніде не було сформульовано, тож добрі наміри цього закону ще ніде не втілено”.

За час військового стану держава запровадила чимало пільг, наприклад, було скасовано податкові перевірки, податок на додану вартість, мита на весь імпорт, була можливість перейти на спрощену систему оподаткування або платити 2% єдиного податку на дохід замість 5%, тимчасово була змога не платити єдиний соціальний внесок.

Як вплинуло на бізнес запровадження, а потім скасування пільг?

“У попередньому житті я як посол Канади в Україні спостерігав і коментував різні події, а тепер маю справу з тим, щоб реально розв’язувати проблеми бізнесу. Коли було навесні запроваджено ліберальні пільги, я був дуже оптимістично налаштований. Мої працівники в раді бізнес-омбудсменів, які роками працюють на невдячній ниві українського податкового законодавства, казали мені: “чекайте, як заманять людей цими пільгами, а потім їх закриватимуть, то побачите, які будуть наслідки”. До певної міри, так і сталось. Деякі пільги були занадто щедрими, приміром, повне звільнення від мита імпорту автомобілів. Згадаймо черги з «ауді для перемоги» на прикордонних пунктах. Інші рішення були продуманими, але занадто короткотривалими. Війна є річчю непередбачуваною, в будь-яке місце України може прилетіти ракета без попередження. І саме урядова адаптивна політика мусить подавати якісь чіткі сигнали, елементи передбачуваності для бізнесу в ситуації, яка є непередбачуваною. Відновлення податку на додану вартість, зміни у митній системі відбулися без належного роз’яснення та спричинили певні розчарування через посилення перевірок, жовтневі зміни до ПДВ викликали шок у бізнес-спільноті”.

На думку Романа Ващука, тут дві окремі проблеми. “Одна ‒ повернення податку на додану вартість. У бізнесу було розуміння, що пріоритет для держави ‒ Збройні сили. Але потрібно було прозоро і послідовно робити ці виплати, щоб бізнес розумів, за яким принципом він отримає запізнене й часткове повернення ПДВ. Друга ‒ проблема блокування реєстрації плати та компенсації цього податку, яка має вплив на операції самого бізнесу. Тобто коли вас визнають ризикованими, вам блокують податкові накладні, і це робить вас до певної міри токсичними для інших контрагентів. Ми побачили статистику за грудень, коли блокування стосувалося приблизно 20% активних фірм. Але реально для кожної фірми-продавця є покупець, тож цей факт, що ви мали справу із заблокованим підприємцем, впливає також і на покупця. Ті 20% перетворюються, можливо, на 40%. І саме тому ми почули від бізнесу у жовтні, листопаді та грудні стільки критики. Бо спроба закрутити гайки і боротися з фіктивними схемами викачування ПДВ перетворилася на стріляння гарматами по горобцях, коли репутаційної та фінансової шкоди завдано було набагато більше, ніж здобуто додаткових податків для держави”.

Шляхи примирення бізнесу і влади

“Проблема вже розв’язується грудневими змінами. Якщо організуються експертні групи, то цих експертів треба слухати і працювати систематично, навіть у воєнних умовах, навіть з перервами енергопостачання. І відновлювати довіру бізнес-спільноти до рішень державних структур”.

Насамкінець Роман Ващук наголосив: “Ані бізнес, ані уряд не повинні у себе стріляти. Має бути принцип перемир’я на цьому внутрішньому фронті. Мені здається, що якраз процес діджиталізації, який успішно пройшов у багатьох галузях за останні три роки, мають широко застосувати до митної сфери та оподаткування. Це буде нагода, щоб цього року зняти багато питань, які виникли між бізнесом і державою. Потрібно працювати відкрито, консультуватися з бізнес-спільнотою і боротися проти спокуси, що номінально щось автоматизується, а реально зберігається можливість ручного керування. Керівники мають бути загальновизнаними, авторитетними у своїх організаціях, щоб нові системи, які впроваджуються, могли вільно функціонувати, без ручного модифікування”.

                                   Фото: фейсбук-сторінка Романа Ващука

На внутрішньому фронті треба перемир’я між підприємцями і державою ‒ бізнес-омбудсмен Ващук

Джерело 

Hits: 0