Римар Ігор Миколайович – стрілець – номер обслуги аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних сил України, старший солдат.

Народився 16 квітня 1987 року в селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області.

Дитинство Ігоря було нелегким. Виріс без батька. Виховували його мама і бабуся. В силу сімейних обставин з двохрічного віку проживав у бабусі. Двадцятирічним хлопцем розпочав самостійне життя.

Сусіди, знайомі, вчителі школи села Трибухівці згадують про Ігоря як доброго, працьовитого хлопця, готового допомогти кожному.

Ще навчаючись у школі, пізнав перше кохання. Зустрічався з Лесею Демах із сусіднього села. Після одруження прожив з коханою дружиною у с. Ріпинці Бучацького району Тернопільської області тільки 2 роки і 4 місяці. В родині Римарів – Демахів знайшов справжню сім’ю, якої йому бракувало впродовж багатьох років.

Перед одруженням подався на заробітки, адже допомоги не було від кого чекати. До того ж, планував заробити на весілля.

Спершу працював у одній із країн Європи, потім в Росії. Та перед початком війни Ігор відмовився від чергової поїздки на роботу в сусідню країну.

8 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України

Служив стрільцем – номером обслуги аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних сил України (військова частина А0284, місто Львів).

З 9 листопада 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України. У грудні 2014 року у складі батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади заїхав на територію нового терміналу Донецького аеропорту.

9 січня 2015 року старший солдат Римар під час атаки російських бойовиків на новий термінал Донецького аеропорту на блокпості «Ромео» внаслідок влучання пострілу від РПГ-7 отримав тяжкі поранення. Від розриву міни йому відірвало ліву руку, розтрощило щелепу і гортань. Операцію по евакуації важкопораненого старшого солдата Римара самостійно провів санітарний інструктор Зінич.

Молодший сержант Зінич зупинив військовослужбовцю артеріальну кровотечю з культі лівої руки, рваних ран обличчя та шиї, провів інтубацію трахеї і в продовж 10 годин підтримував його життєдіяльність. В результаті солдат Римар був успішно евакуйований спочатку до шпиталю в місті Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області, а потім – до Харківського військового госпіталю. Згодом на літаку був доправлений до Національного військово-медичного клінічного центру в місто Київ.

Більше двох тижнів лікарі боролися за життя військовослужбовця, він переніс чотири операції та перебував у комі. На жаль, їх зусилля виявилися марними. 27 січня 2015 року старший солдат Римар помер у Національному військово-медичному клінічному центрі (місто Київ).

30 січня 2015 року похований на кладовищі села Трибухівці Бучацького району Тернопільської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2015; посмертно).

Залишились мати і дружина.

За матеріалами:
https://ukraine-memorial.org/ua/biography/rimar-igor-mikolayovich/
https://klasnarodyna.at.ua/publ/geroji_buchachchini/geroji_ato/rimar_igor_mikolajovich/66-1-0-252
http://memorybook.org.ua/20/rymarigor.htm