Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 

16 січня, в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів.

Бої за Донецький аеропорт розпочались 26 травня 2014 року. Проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над ДАПом. На січень 2015 року припали найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту (фото). Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював ворог. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. В ці дні, внаслідок підриву терміналу, загинули 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули близько 100 військових. 20 січня 2015 року проросійські бойовики, не припиняючи штурмів, підірвали новий термінал Донецького аеропорту, остаточно перетворивши колись один з найбільших аеропортів країни на руїни. Після того військове вирішило відвести українських бійців, і 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал. 

 Донецький аеропорт так і не вдалось завоювати. Вдалось тільки зруйнувати. Ці події стали крахом нестійких проросійських ідей, котрі призводять лише до смертей та хаосу!

Бучаччина також має свого героя, котрий мужньо боровся за долю своєї Країни, боровся за життя…

Ігор Римар – 9 листопада 2014 року був призваний за мобілізацією. Отримав тяжкі поранення 9 січня під час атаки російських бойовиків на новий термінал аеропорту Донецька. У бою від розриву міни Ігорю відірвало руку, розтрощило щелепу і гортань. Через обстріли йому довелось чекати близько семи годин, протягом яких йому рятував життя молодший сержант Ігор Зінич, перш ніж побратими змогли вивезти пораненого з аеропорту до шпиталю, спочатку в Артемівськ, а потім — до Харківського військового госпіталю. Будучи беззбройними, під прицілом терористів, Ігоря 1,5 км виносили Петро Полицяк з побратимом Іваном. Більше двох тижнів воїн боровся за життя, переніс чотири операції.

Помер 27 січня 2015 у Київському військовому клінічному центрі.

 

Слава Україні! Нашим Героям слава!