Із подання на відзначення снайперів підрозділів УПА :
…Славної памяті вістун „Голуб” — снайперист. В кожному бою відзначувався відвагою і був названий „зірка сотні”. Він в бою з 34-м полком Війська Польського на Морохівських горах у віддалі одного кільометра застрілив зі снайпера командира баталіону Війська Польського.
В двобою з польським капралем ранить його і бере в полон. Дня 17. V., в часі засідки на Військо Польське застрілив зі снайпера 3-ьох поляків, а коли засідка замінилася в бій, бо прийшла поміч, він ранений в коліно, розірвав себе ґранатою. (До сотні пішов охотником, залишаючи вдома стареньку маму і неповнолітних братів і сестер)…
…Славної памяті вістун „М’ята” — снайперист. На свойому снайпері зазначив 39-ох убитих старшин і підстарший Війська Польського. В KB збереглися нотатки.
В бою на Морохівських горах весною 1946 p., убив 2-ох, в бою за Яселко дня 20. III., 1-го, в бою 24.1., в с. Кам’янне, 1-го, в бою з Військом Польським на Хрещатій 8. X., 2-ох, 23. IX., на Верниївці, 1-го, 17. V., в Прибишівському лісі 4-ьох, літом 1946 рм на засідці Куляшне — Березовець, 2-ох, 19. IX. 46 p., в с. Побєдно, 1-го, 6. І. 46 p., при ліквідації с. Дошна — 1-го, 16. III. 47 p., над с. Кам’янки — 1-го, 18. III., в бою над Луковом — 3-ьох, 17. VI. на Словаччині 1-го. Більше нотаток не збереглося.
Завжди він це підчеркував і ножиком запиловував собі на снайпері кожного убитого. (Згинув в часі прориву через кордон 19. VI. 47 p.).
…Славної памяті вістун „Щука” — снайперист роя „Риб”. Від осені 1948 p., при охороні KB. Відзначився в бою 2. V. 46 р. в с. Гічвицях в часі здобування армат.
Убив 2-ох поляків. 17. V. 46 p., в бою в Прибишівському лісі, убив 3-ьох поляків. Відзначився 10. V., в бою з Військом Польським в с. Полонна, викинув ґранату в ворожий окіп з близької лінії. 24. VIII. 46 p., в бою на Хоцені важкопоранений в обличчя завзято ставить опір, хоч біля нього 8-ох убитих стрільців.
Відступає щойно по наказі. Літом в бою з ВП (1946 р.) в с. Суровиці вбив 3-ьох поляків. В часі ліквідації польської твердині в с. Прусєк 19. X. 46 p., підсунувся на хату, в якій боронилися ормовці й кинув ґранату.
В цілоденному бою 18. III. 47 p., над с. Луковом біжить в кожне місце, де найбільше напирає ворог. Коли перейшов до охорони KB, заскочений більшовиками дня 22. XI. 48 p., в с. Тур’є — присілок Жданна разом зі ст. віст. „Гайовим” і віст. „Ґранатою” боронилися в хаті через 10-ть годин, а коли ворог підпалив хату, пострілялися.
Дня 19. III. 47 p., в другий день по бою над Луковим в часі прориву відлучився. Цього дня зістав окружений в снігах над с. Кальниця — Калічава. Ворог, впавши на сліди, почав погоню. Він змушений відступати чистим полем в напрямі гір між с. Суковате — Ростки. Військо Польське в силі 150 чол., біжить розстрільною за ним, стріляючи цілий час з крісів і кулеметів у віддалі 500-800 м.
В дорозі ворожі черги подіравили йому шинелю, яку скидає. Відтак знимають йому шапку. По відступі ворог біжить за ним вже кілометер. В другому кілометрі вдає, що вбитий, падає на землю, щоби відпочити.
Коли ворог перестав стріляти, зривається і біжить дальше. В другому кілометрі дістає чергу в приклад снайпера, але зброю несе дальше. По двох і пів кілометра дістає чергу в замок, кидає зіпсуту зброю і тільки з ґранатами біжить дальше. Дістає ще кілька пострілів в одяг, допадає до ліса і тим себе врятував. Цілий час ішов стрибками.
Джерело – “Літопис УПА Том 18. Група УПА «Говерля». Книга перша: Звіти та офіційні публікації”
