Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років

Отець Іван Терешкун (1896, Угринів – 31.12.1945-01.01.1946,Зубрець) – український греко-католицький священник, громадський діяч, підхорунжий УГА, катехит навчальних закладів Станиславова і Бучача.

Народився 1896 р. в с. Угринів Станиславівського повіту коронного краю Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська монархія (нині с. Тисминецького району Івано-Франківської обл., Україна). Під час пол-укр війни мав звання підхорунжого. Важко поранений в голову під Яновим біля Львова весною 1919 р. Направлений на лікування до м. Жовква де був розміщений шпиталь УГА.

Після припинення воєнних дій та поразки УГА Терешкуну загрожував призов у військо польської держави. Згідно розпорядження Станиславівського єпископа Г. Хомишина Терешкун, як колишній військовослужбовець УГА якому загрожував набір на військову службу до польського війська був прийнятий на навчання в духовну семінарію м. Станиславова.

Впродовж 1919-1923 навчається у Станиславівській духовній семінарії. Висвячений 1923 р.

З 1923 по 1929 р. кетехит у приватній учительській жіночій семінарії та школі з українською мовою навчання СС Василиянок у Станиславові. Також впродовж цього часу четвертий сотрудник катедральний.

Під час вчителювання у Станиславові мав словесну сутичку з суддею, громадським діячем на Перемишлянщині Романом Дмоховським (1870-1945) стосовно питань целібату греко-католицького духовенства.

Впродовж 1927-1929 р. системний сотрудник у с. Стецева на Снятинщині де парохом був Антін-Володимир Лушпинський.

З 1 вересня 1929 виконував функції катехита у Бучацькій гімназії.

Під час навчання зусиллями о. Терешкуна були утворені Марійські дружини серед учнів та учениць державної гімназії.

Був жертводавцем українських громадських організацій. У 1933 р. пожертвував на честь своїх уродин 7 зл. 60 гр. товариству «Рідна школа».

У січні 1939 року отримав бронзову степінь медалі «За довголітню службу ».

У часи німецької окупації 1941-1944 член Української повітової делегатури в м. Бучач та помічник хворого священика у с. Зубрець..

Дотримувався целібату. В останні роки життя проживав у с. Зубрець

Обставини смерті:

Про обставини смерті о. Терешкуна дізнаємось з спецповідомлення замісника начальника УНКГБ Тернопільської області підполковника Пугача.

В ніч з 31 грудня 1945 на 1 січня 1946 р. близько 23.00 до будинку де проживав парох у с. Зубрець постукали в двері. Коли двері відчинили до будівлі зайшли двоє озброєних чоловіків, що були одягнені в уніформу Червоної армії. Вони схопили пароха та відвели до центру села(біля церкви).Після цього останній був повішений. На тіло була закріплена табличка з написом : «За зраду Христа і народу.СБ ». Всі домашні речі пароха були забрані невідомими. Цієї самої ночі поряд з о. Терешкуном був повішений завідуючий сільським магазином на прізвище Шкварок. Священника було поховано 3 січня.

Очевидно атентат здійснила СБ ОУН. Причиною вбивства священника слугував факт, що останній долучився до «ініціативної групи по возз’єднанню греко-католицької церкви з православною». Незадовго перед вбивством адміністратор Станиславівської єпархії Антін Пельвецький призначив о. Івана Терешкуна Бучацьким деканом.

Відомо що під час німецької окупації парох проводив активну проукраїнську діяльність. Виголошував промови антирадянського змісту. За його ініціативи була «насипана» символічна могила «Борцям за Волю України».

У донесенні працівників КДБ УРСР подавались також дані що під час німецької окупації Терешкун був у складі контингентної комісії, та агітував за вступ до дивізії СС Галичина. Окрім того німецька адміністрація використовувала пароха як перекладача. Після відступу німецьких військ з Бучаччини(липень 1944) о. Терешкун зник з останніми, однак згодом повернувся. Після цього парох підготовлювався до арешту органами радянської влади. Однак через факт приєднання до «ініціативної групи» арештований не був.

Похований на території церковного подвір’я с. Зубрець.

Total Page Visits: 1047 - Today Page Visits: 3