Матушевський Станіслав(пол – Stanisław Matuszewski)(04 травня 1876, Колачиці – 1940,Биківня ???) – польський освітній діяч,філолог, директор Чортківської гімназії впродовж 1917-1933, бурмістр м. Бучача впродовж 1934-1939 років, репресований радянською владою.

Народився 4 квітня 1876 р. в містечку Колачиці в сім’ї державного чиновника – Ігнація Матушевського(1842-1936). Відомо, що його батько обіймав посаду заступника бурмістра цього містечка у 1906-1911 , а бурмістра як мінімум у 1912-1914 р. -.

На 1903-1907 помічника вчителя у 2 вищій реальній школі м. Кракова.

21 листопада 1906 склав вчительський екзамен. У cерпні 1907 року переведений з 2 вищої реальної школи м. Кракова до гімназії м. Вадовиці на посаду тимчасового вчителя польської мови. Призначений вчителем 01.09.1907. На початку 1910 р. Ц-к шкільна краєва рада надала йому звання професора.

Відомо що у 1910 р. очолював польське товариство «Сокул» в м. Бяла. 25-26 червня 1910 брав участь в святкуваннях 500-ліття Грюнвальдської битви та був автором промови на святковому заході, що відбувалися в селах Бучковиці,Щирк, Рибажовиці.

Під час Першої свтової війни проходив службу в австрійському війську де мав звання капрала.

На 1911-1914 р числився серед педагогічного складу гімназії м. Вадовиці, однак взявши відпустку перебував на посаді вчителя в приватній гімназії ТШЛ м. Бяла. Дещо пізніше очолив у місті Пшерув екземенаційні курси для учнів 7 класів гімназій. Ці курси створені були для того, щоб евакуйовані ,внаслідок воєнних дій гімназисти мали змогу скласти випускний іспит. У той час його співмешканцем був його родич(можливо брат) Матушевський Владислав, що у передвоєнний час працював суддею у м. Жабно.

Згідно рескрипту ц-к шкільної краєвої ради виданого 30 листопада 1917 року призначений на посаду директора приватної гімназії ім. Юліуша Словацького у м. Чорткові. Навчав латинської та польської мови з тижневим навантаженням 20 годин. Під час керівництва гімназією м. Чорткова також був членом шкільної повітової ради, а також тимчасовим членом повітової ради.

У 1932 році обіймав посаду віцепрезиднта в Чортківському повітовому відділі організації скаутського спрямування – Koła Przyjaciół Harcerstwa(KPH). а у 1933 президента в Чортківському повітовому відділі TNSW(Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych).

Декретом Міністерства релігійних конфесій та народної освіти ( MWRiOP ) від 19 липня 1933 переведений в стан нечинний. Дещо пізніше, згідно декрету виданого 31 січня 1934 р переведений в стан спочинку(на пенсію) з 10 лютого 1934.

У 1934 р. після 16-річного керівництва гімназією м. Чорткова у Бучачі його обирають бурмістром міста.

Під час виборів до польського Сойму 4 каденції у 1935 р. Матушевський був призначений виборчим комісарем округу № 64 з центром в Бучачі(в склад округу входили тодішні Бучацький, Теребовлянський, Підгаєцькі повіти Тернопільського воєводства).

Також у 1935 році згідно представлення Польської Академії Літератури отримує срібну степінь нагороди «Академічний Лавр» за пропаганду читання.

У цей час мав звання поручника в армії польської держави.

У травні 1939 р. переобраний на попредній посаді бурмістра Бучача. Заступником призначено Івана Грабовського. Лавниками стали: доктор Леопольд Фаєрштайн, доктор Маріян Козакевич, доктор Емануїл Мееренгель.(Emanuel Meerengel)

З приходом радянської влади та початком переслідувань місцевої інтелігенції затриманий 21 вересня 1939 та ув’язнений у тюрмі м. Чорткова до березня-квітня 1940 р. Згодом переведений до внутрішньої в’язниці Управління НКВС у Києві за адресою вул. Короленка 17(тепер – Володимирська).

Дані відносно останніх років життя різняться. По одних – розстріляний без суду згідно секретної постанови ЦК ВКП(б) від 5.03.1940.Його прізвище знаходиться в так званому «Українському катинському списку». Ймовірне місце поховання – Биківня.

Віце староста з Городенки Маріан Смолка вказує що у грудні 1939 р. у потязі з ним їхав Станіслав Матушевський. Тоді в’язнів везли до Москви(Луб’янка).

Згідно інших даних бурмістр був депортований до Казахстану де працював пастухом.