Народився 13.03.1893 р., в с. Сороки, нині Чортківський район — український галицький спортовець, військовик. Один із засновників Спортового Товариства «Україна» у Львові.
Народився 13 березня 1893 року в с. Сороках (Бучацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Бучацького району Тернопільської області, Україна). Походив зі старовинного шляхетського, пізніше частково священичого роду Носковських гербу Лада (герб — з 1401 р.).
Навчався у Бучацькій та одній з гімназій у Львові. У 1912—1914 роках — на медичному факультеті Львівського університету. Під час вакацій[4] проводив січові руханкові вправи у рідному селі разом з братом Зеноном.
Правий півсередній форвард СК «Україна»; очевидно, найліпший західноукраїнський футболіст 1910-х.
Отримав фах медика, закінчивши медичні студії у Віденському університеті. Працював лікарем у таборі військовополонених в м. Кніттільфельд (Австрія). Під час першої світової мобілізований до армії Австро-Угорщини. Був за рангом старши́ною (у збірнику «Бучач і Бучаччина» вказано хорунжий). Від 1916 року брав участь у бойових діях на італійському фронті. Загинув під час сходження лавини в Італійських Альпах[8] 2 квітня 1917 (за іншими даними у 1916 р
Загинув 02.04.1917 р. в італійських Альпах
