Перша писемна згадка про село знайдена у дарчому акті великого князя литовського Вітовта від 30 липня 1420 року. Нині Новоставці, чисельність населення яких перевищує вісім сотень, належать до Чортківського району, а раніше входили до Бучацького.

У другій половині ХІХ століття кількість римо-католиків у Новоставцях становила від півтори сотні до 180 вірян (менше чверті усіх мешканців села) та належали вони до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі. 1882 року завдяки настоятелю о. Станіславу Громницькому у селі збудували та освятили філіальний мурований костел св. Яна Кентського.

У 1907 році місцевий власник Владислав Чайковський пожертвував для душпастиря в Новоставцях мурований будинок та земельну ділянку. 7 лютого 1911 року у селі постала парафіяльна експозитура, яка охопила ще кілька сусідніх сіл, чисельністю понад дві сотні вірних. У 1913 році перший експозит о. Йосиф Бодарський здійснив частковий ремонт храму, але під час І світової війни святиня зазнала істотних пошкоджень.

У 1925 році експозитуру піднесли до рангу самостійної парафії, яка внаслідок своєї нечисленності через брак коштів лише у 1927-1928 роках (за о. Валентина Гарчинського) спромоглась відремонтувати храм, придбати дещо із костельного начиння та оточити костел мурований парканом. У 30-х роках понад три сотні парафіян обслуговував адміністратор о. Петро Соколовський, а парафія мала філіальні каплиці у Войтехівці (з 1946р. – Мартинівка) та Пиляві. 1944 року внаслідок артелерійського обстрілу храм у Новоставцях було перетворено на руїну, яку після війни розібрали, щоб використати цеглу на спорудження колгоспних будинків.

Джерело https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alvtp&p=tpbunsjn&l=u