Із усіх критиків найбільш великий, найгеніальніший, найбільш непогрішимий — час”. Саме він підтвердив, що недаремно прості люди дали йому ще за життя ймення “народного генерала”. Як не дивно, народ полюбив його за те, що пропрацювавши в міліції і сягнувши найвищих висот, Роман Олександрович Подсаднюк міліціонером (в розумінні радянського чиновника, якого ніхто ніколи не поважав, та й чого гріха таїти, й періоду молодої української держави) не став. Залишався простим, щирим, розумним, виваженим, розсудливим, завбачливим, а головне — робив на кожній посаді Божі справи. За це й має та матиме незрадливу та вічну народну пам’ять.
14 квітня 2021-го першому генералові міліції Тернопільщини у період української
незалежності Романові Подсаднюку сповнилося б лише 74…
Ніхто не вічний у світі, все піде, але вічне ім’я добре живе… Є у нього і Бучацький слід
І