Правдивий вірш від Ігнатія Рудого

Прихід до влади Михайла Горбачова у 1985 році повідкривав людям не тільки очі, але й роти. Вже сміливіше почали говорити про політику. Появилися нові, більш сміливі анекдоти.

Саме в час Горбачівської відлиги, а саме весною 1988 року. нам з дружиною довелося їхати поїздом зі Львова у Мінськ.

Їхали з нами молоді люди-львівяни. Мужчина працював у львівській обласній профспілці, де працювала дружина не пам’ятаю, а може про це не говорилося.

Як буває у таких випадках – в рух пішли анекдоти. Молодий чоловік сипав ними, як з мішка. Старався не відставати і я. Ось там і довелося почути вірш, який пропоную Вашій увазі. Майстер художнього слова, молодий львів’янин запевняв, що походить цей твір з тюрми.

Розповідав я його в Сумській обл.. у м. Конотоп в Будинку культури перед інтелігенцією міста, коли ми їздили перед Всеукраїнським референдумом. Отож, Вашій увазі.

Горбачеву снится сон,

Что на том уж свете он

На скамейке трое в ряд

Свесив головы сидять

Он, конечно, понял тут,

Что попал на страшный суд.

Вдруг затихло все и вот,

Объявляют – «Суд идет».

Приклонили все колени,

Вместо Бога, входит Ленин

Грозно руку подымает,

Суд загробный начинает.

«Подойди, товариш Сталин,

Учить тебя хоть перестали,

Но заслуги прошлых лет

Сохранили все-же след.

Впрочем, речь сейчас о том,

Как испортился потом.

Ты присвоил себе право

Суд вершить, чинить рассправы

Кто в Сибирь, кому расстрел…

Как же это ты посмел?

Или ты умом устал,

А ведь я предупреждал –

«Если хочеш быть у власти,

Обуздай покрепче страсти».

Должен быть слугой народа,

Не царем, а воеводой.

Ты нарушил уговор,

Так прими же приговор –

Ведь тебе, так и быть,

Будешь верою служить

Ты у Грозного царя,

Он прибил секретаря.

Сам узнаєш у Ивана

Каково служить тирану.

Ну, Никита, твой черед,

Подходи сюда… вперед.

Здесь сплошная темнота,

Ни заслуг, ани ума.

Ты зачем, не зная броду,

Лез всегда в огонь и воду ?

И везде совался смело

И твое ли это дело

Кукурудзу разводить,

Иль учить коров доить?

И зачем по заграницам

Разбазаривал пшеницу?

Да и тут ты, братец мой,

Удивляеш нас порой…

Даже в опытных дебатах,

Заграничних дипломатов

До сих пор им не понять

Чем страшна у Кузьки мать.

Шутовство твое призванье,

Заслужил ты наказанье –

Хоть тебе не по нутру –

Послужи шутом Петру.

Леня…Брежнев, че ти, брат,

Не весел?

Че ты челюсти повесел?

Выходи на правый суд,

Или ноги не несут?

Расскажи – ка ты как правил

Без штанів людей оставил.

В магазинах только килька,

В промтоварах – одна шпилька.

На Руси такой печали

От родися не видали.

Стали бледными девицы

И чему же тут девится…

Разве хватит для красы

Килограмма колбасы?

Мужики печаль и горе

Утопили в п’яном море.

Запустенье лиш да скука

Захирела вся наука

И кого тут не спроси –

«Серость ходит по Руси»

Но видать, как на болоте

Нечесть всякая в почете –

Казнокради и хапуги,

Тунеядцы и ворюги…

Вот какой зростил букет,

За неполных двадцять лет.

И чего же, милый мой,

Ты четырежды герой?

Может мира на планете

Ты добился в годы эти

Или был во вражем стане,

Ну, скажим, в Афганистане?…

Нет, в боях и днях труда,

Не оставил ты следа.

Как же мог ты ухитрится

Так геройски отличится?

А…а…а … писал «Воспоминанье»,

Заслужил ты наказане –

Так неси – ка ты сюда

Все медали, ордена,

Звезды, ленты, аксельбанты,

Все значки и транспаранты,

Все неси, тепер старайся,

Да под. ними не сгибайся».

Ленин голову поднял,

Горбачева увидал –

«Михаил… Сергеич, друг,

Почему такой испуг?

Ведь тебя, так и быть,

Вроде б незачто судить.

Ясность мысли, ум и совесть

У тебя, как – будто есть.

Но на весь дальнейший путь,

Все, что видиш не забудь.

Твердым будь, но не тираном,

Не царем, а капитаном,

Будь скромней, по заграницам

Не вози с собой царицу.

Не зазнайся, будь здоров

И не вешай орденов.

Як бачимо, на символічному суді всі перші особи отримали від Леніна по заслугах. Помилився Ілліч тільки в Горбачові. Але й не дуже помилився, бо Михайло Сергійович не хотів розвалити СРСР. Він всього – на всього був демагогом, мрійником і самовпевненим егоїстом. Слухав лише свою Раїсу Максимівну. Дивіться, як він сьогодні підтримує політику Путіна.

Горбачов не врахував елементарної істини, що країна з комуністичною ідеологією ніколи не може бути демократичною. До того всього рівень економіки не відповідав тим перемінам, які впроваджував генсек Горбачов.

У вищенаведеному вірші досить правдиво окреслено «заслуги» Сталіна, Хрущова, Брежнєва. Цих троє були при керівництві країною з 1924 по 1985 роки. Михайлу Сергійовичу вистачило шість років, щоб розвалити «імперію зла», як образно схарактеризув Радянський Союз президент США Рональд Рейган.

Не допоміг і Державний Комітет Надзвичайного Стану, який прославився лише тим, що його члени безбожно пили.

Правління і падіння ГКЧП у серпні 1991 року – яскравий приклад прогнилого московського імперіалізму, який у своїй новій формі має місце і сьогодні.

Світ з непорозумінням і тривогою спостерігає за цією мавпою з гранатою.

Вже багато разів людство рятувало Господнє втручання. Отож і зараз надія на Силу Божу, яка в тій чи іншій формі допоможе людству.

 

Ігнатій Рудий.

Total Page Visits: 391 - Today Page Visits: 1