За австрійського урядування, перед першою світовою війною у Бучачі був розміщений 8-й штурм батальйон.
Він був сформований 28.12.1916 головнокомандуванням нової армії Південь, створеної 11.01.1915 в Бреслау (тепер Вроцлав) і розформованої в період 25.01.1918 – 3.02.1918 року. І на тому закінчився австрійський перід в історії Бучача. За польського урядування, на яке перейшла Західна Україна після 15 вересня 1920 року, перед Другою світовою війною у місті діяла Повітова Команда поповнень (PKU), яка опікувалась обороною краю, керована останнім комендантом майором Врубелем (була розміщена коло колії по вул.Школьна – тепер Гишки).
За радянського урядування був військовий комісаріат, який відповідав за мобілізацію у разі військової загрози (містився у будинках лікаря пана Гамерського і пані Ілевич). Діяли організації ДТСААФ і Цивільна оборона (Школа ПВО), яка мала убезпечувати цивільне населення і слідкувала за підтриманням у належному чині протиповітряних сховищ на більших підприємствах.
Всього станом на 1.01.1959 року згідно перепису населення в м. Бучач проживало 7145 чоловік.
Було 70 організацій і установ в яких працювало 4801 співробітників. Було і ДТСААФ — масова добровільна оборонно-патріотична громадська організація, яка існувала в СРСР з 1927 до 1948 року і була створена з метою широкого поширення військових знань і навичок військової справи серед цивільного населення.
На 1 січня 1962 року у районному відділку працювало двоє чоловік. З допомогою ветерана льотчика-винищувача Другої світової війни, тричі Героя Радянського Союзу О.Покришкіна повстав навчальний комплекс ДТСААФ, що у провулку Гвардійському. Тут у 1977 році були збудовані адміністративні приміщення, автошкола, класи для лабораторних занять, готель-гуртожиток, спортзал та їдальня. У 1981 р. автошколі присвоєно звання зразкової. Силами учнів побудовано стадіон і спортмайданчик. Школа готувала водіїв для народного господарства і військових водіїв по направленням з військкоматів.
Польська Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej (LOPP) (Ліга Оборони Повітряної і Протигазової) виконувала аналогічні функції. Була створена у 1928 році на базі Ліги Повітряної Оборони (1923 р) і Товариства Протигазової Оборони (1922 р). Мала на меті популяризацію спортивної, військової і цивільної авіації. В 1933-1939 роках закупила і передала авіаційним школам і аероклубам 326 літаків і значну кількість планерів, спорудили 17 парашутних вишок. ЛОПП заснувала Аеродинамічний інститут у Варшаві, збудувала школу авіамеханіків у Львові, ініціювала побудову аеродинамічної труби при Львівському політехнічному інституті. Існувала до вибуху Другої світової війни у вересні 1939 року.
Низовими організаційними відділеннями ЛОПП були місцеві гуртки створені у школах, підприємствах, учбових закладах і організаціях державного управління. В 1935 році в ЛОПП перебувало 1,5 млн. членів у 13761 гуртках з бюджетом близько 7 млн. злотих і до війни на потреби розвитку авіації зібрала в загальному обсязі 70 млн. злотих.
Одним з таких гуртків і був гурток ЛОПП, членів якого бачимо на сходах головного корпусу. Гурток діяв на базі будівель австрійської військової частини, які передали повітовій лікарні після Першої світової війни. Комплекс, збудований в кінці 19 століття, який складався зі штабу, казарми, харчоблоку і конюшні належав штурмовому батальйону №8. У цих приміщеннях після Другої світової війни розмістили Бучацьку районну лікарню.
На фото №1 батальйон вишикуваний на початку 1918 року з нагоди вшанування пам’яті австро-угорського цісаря Франца-Йосифа I померлого 21.11.1916 року, який правив 68 років!
