Таємнича історія села Осівці

Минулося забулося… На жаль, під нашаруванням часу втрачено безліч відомостей про минуле села, як усних так і писемних. У тих документальних історичних джерелах що збереглися, міститься багато неточностей, суперечливих даних, перекручень. Саме це  створює ореал таємничості навколо минувшини села Осівці.
 І так …
Таємниця перша: первісне звучання назви села.
З першого погляду здається, що сучасне звучання назви села пояснюється дуже просто: є така смугаста комаха – оса, яка боляче жалить.)) Від старожилів можна почути на користь цієї версії цікаву переповідку. На Горі був кар’єр глини, але туди налетіли оси в такій кількості, що його прийшлося покинути. З того часу село почали називати Осівцями. Ніби-то все просто, але, як показує практика досліджень, топонімічні назви творяться народом без огляду на правила мови і, в значній кількості випадків, не походять від однокореневих слів. Мешканцям села знайома назва Коло літровні. При чому тут літри? А ні при чому. Старі люди  вимовляли слово електростанція як  “електровня”, а врешті воно трансформувалося  у вимові на “лєтровня”або”літровня”. По чому літр електрики в Осівцях?)))
Інший приклад. Назва Ванацка походить від слова лани. Мала б звучати Ланацка. Чому ж тобі Ванацка? В Осівцях дуже люблять старші люди перед голосними, особливо О,  вставляти  проголосний В: Вольга, Волекса, Восівці. Крім того далася взнаки польська вимова Л близька до В. Тому до цих пір у вимові назва топоніму звучить як Ванацка.
Ситуація ще ускладнюється, якщо заглянути у давні рукописи. Там починаючи з 1421 р. зустрічається назва села  в різноманітних варіантах запису, в основному латинською, польською і німецькою мовами, а вже значно пізніше з 19 століття старослов’янською та українською: Бусовче, Госовче, Гусовче, Всовче, Усовче, Осовче…
Безграмотність писарів? Можливо.  Яку там букву записувати Г  чи В? Яка морока! Давайте  початкову приголосну зовсім відкинемо))) А якщо серйозно?
Проведемо невеликий екскурс по архівних документах, де зустрічається назва села.
 В  Актах гродських і земських Т. 2 міститься найдавніша відома писемна згадка про село Осівці датована 1421 р. (Можете подивитися в приєднаних файлах). Зверніть увагу на другий рядок на сторінці 69. Там іде мова про село Бусовче. По контексту зрозуміло, що воно розташоване неподалік с. Петликівці та Бамбеніче, тобто Бобулинці. Отже, сумніву немає: мова іде про Осівці.

Наступне повідомлення про село знайдено в Актах гродських та земських 1440 р. під назвою Wszowcze (Вшовче, документ 792)

У “Зборі документів малопольських” Т. 8, де наведена Королівська дарча грамота, 1442р. населений пункт згадується під назвою Войтовче. Тут зустрічаємо латинські і польські варіaнти запису назви села: Wojtowce, Woitowce,Woitowcze  – і це в одному документі!
При чому упорядники збірника зробили зноску: село не індитифіковано. Але із тексту ясно, що село знаходиться в Теребовлянському дистрикті Руської землі поблизу с.  Бобінічі (Бобулинці) – саме там, де за адміністративно-територіальним поділом тих часів перебували Осівці. ЦЕ ТОЧНО НАШІ ОСІВЦІ!

Ще декілька згадок про с. Осівці виявлено в Актах гродських та земських Т. 12. Розглянемо їх. Варіант назви у формі  Husowcze зустрічається у документі 1939 від 12.01 1448 р.

 У 1453 р. тут село фігурує під найменуваннями Hosowcze i Voythowcze (документи 2648 і 2568а).

Тричі вживається номінація Hvsowcze ( Гвсовче) у документах 2772, 2965, 3944  відповідно у 1456, 1460, 1462 рр.

Надалі село іменується Всовче і вживається у двох варіантах латинського запису Vsowcze i Vssovcze у 1462 і 1465 рр. (документи 3945, 3946, 3947, 3948, 3247)

Цікаво, що дослідник П. Донбковський  у своєму дослідженні подає назву села як  Ussowcze  посилаючись на Акти гродські і земські 1465 р. Справа в тому, що Акти гродські і земські передруковувалися із давніх рукописних документів і тому U  могли передати як V . Якщо врахувати це, то тоді назва поселення буде звучати не Всовче, а Усовче як вказує  пан Донбковський.

У праці А. Яблоновського ” Історичні джерела” назва села подана в одному документі 1469 р. як  Wojtowce, іншому- Wythowicze, а в А. Бонецького – Witowice. 

 Зрозуміло, що назва села не могла змінюватися мало не щороку. Розмаїття його номінацій пояснюється тим, що на той час не було вироблено єдиної, чітко встановленої форми запису назви села і писарі занотовували  його на слух, хто як почув, так і як зумів передати на письмі. 

Питання граматичного правопису назви села не було остаточно вирішено і в значно пізнішому час – в  роки укладення Йосифінської метрики 1787-1788 рр. У Йосифінській метриці назва села записана німецькою та польською мовами у двох формах: Ossowce (часом Osowce ) і Ussowce.

В описі церковного майна 1784-1803 р. вживається назва  Ossowce.

У Францисканській метриці 1821 р. також постійно зустрічаємо варіант назви села Ossowce.

 Схоже, що остаточно  з питанням запису назви населеного пункту визначилися в кінці 18 -на початку 19 століття. Уже у  Шематизмах римо-католицької церкви, починаючи з 1836 р.  постійно, з року в рік, вживається запис назви села тільки у формі Ossowce.

Революція Весна народів 1848-1849 рр. підняла питання розвитку української мови, граматики і шкільництва. За ініціативою Головної Руської ради скликаний Собор руських вчених, на якому  піднято питання и розвитку української граматики. І хоча революція зазнала поразки, вона принесла мала позитивні наслідки, в тому числі на царині розвитку української (руської) мови. Зокрема, починаючи з 1861 р. поряд з латинськтм записом назви села подається і запис кириличним шрифтом – Осівці.

А  започаткований Шематизм греко-католицької церкви вівся уже українською мовою.


Це витяг із Шематизму греко-католицької церкви 1883.
Бачимо, що спочатку з написанням назви села існувала неймовірна плутанина. Поки нарешті це питання втряслося, минули століття. Формування топоніму пройшло декілька етапів  номінації поки чітко встановилася закарбована в народній пам’яті та в офіційному вжитку назва села у формі ОСІВЦІ. Проте враховуючи можливість перекручень назви села на письмі писарями у полонізованій формі, питання: як насправді звучала первісна самоназва села  дана автохтонним населенням- залишається відкритим.  Археологічні дані свідчать про те, що поселення існувало уже у ІІ-І століттях до нашої ери. Але розробка питання першоназви села періоду з ІІ ст. до н.е до 1421 р. взагалі неможлива через повну відсутність писемних першоджерел. В зв’язку з цим встановити дуже важко від чого і чому було дано найменування селу. Все ж спробуємо підняти завісу таємниці походження назви поселення хоча б на рівні версій. Про це наступна стаття.

 

За матеріалами http://ossowce.blogspot.com/

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total Page Visits: 1389 - Today Page Visits: 1