Бучацька поетеса  Marija Boehr-pidhirnjak 
опублікувала новий вірш про Бучацький замок
 

БУЧАЦЬКИЙ ЗАМОК.

Стоїть величаво, над містом наш Замок,
Свій погляд у Стрипу він вп’яв.
Кожнісінький день зустрічає світанок,
Щоб Бучач у мирі наш спав.
Цей Замок збудований був для захистку,
Абданк , ще його збудував,
В столітті дванадцятім маємо звістку,
Дарунком для Бучача став.
А потім набіги і війни за місто..,
Руїни, будови нові.
Потоцькі, Бучацькі, Тваровські..,.врочисто
Відновлюють мури твої.
Татари, монголи, поляки, австрійці,
Угорці і німці були…
Та тільки лиш ми- дорогі українці
Тобою , наш Замок жили.
Під землю ведуть твої ходи, мов жили,
Ховав в них людей ти не раз,
Ці мури твої , покоління любили.
Зашкодив тобі лише час.
На пагорбі гордо красується Замок,
А може остатки його,
З надією в серці встрічає світанок,
Любові дитинства свого.
4.08.21 Марія Бьор Поезія
(світлина взята з мережі інтернет)