Під знаком питання й існування Тернопільської області…
Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило нові проєкти районування. Тернопільщина замість 17-ти матиме лише три райони: Кременецький, Чортківський, Тернопільський. Не йдеться ні про четвертий Бережанський, як пропонувала ОДА, ні про Бучацький, як цього добивалися депутати райради. Що це означає для нас, пересічних жителів? Яким чином люди отримуватимуть адміністративні послуги? Про ці та інші нюанси реформи децентралізації напередодні Дня Конституції розмовляємо з головою Бучацької районної ради Віталієм ФРЕЯКОМ.
– Віталію Йосиповичу, як вважаєте, чому не увінчалися успіхом наші численні звернення у Київ про збереження на мапі України Бучацького району?
– Справді, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України щодо адміністративно-територіальної реформи у Тернопільській області передбачено створення трьох районів – Тернопільського, Чортківського та Кременецького. Чи прислухались при прийнятті такого рішення до громадськості? Однозначно – ні. Депутати районної ради неодноразово зверталися і в Кабінет Міністрів, і до депутатів Верховної Ради, і в Тернопільську ОДА про необхідність збереження нашого району. Своє бачення ми обгрунтовували рішеннями Бучацької та Монастириської районних рад про добровільне об’єднання. В минулому Бучач та Монастириська входили до складу одного повіту. Два райони пов’язані економічно та географічно. Головним аргументом вважаємо зручність для жителів та бажання об’єднатись добровільно. Місяць тому ми спільно із головою Монастириської районної ради обговорювали це питання з очільником області Володимиром Трушем. Хочу повідомити, що нещодавно ОДА направлений на розгляд альтернативний проєкт поділу Тернопільської області, який передбачає створення шести районів, в тому числі і Бучацького. У нас немає, на жаль, сильного лобіста створення Бучацького району на рівні Києва. Але в будь-якому випадку остаточне рішення щодо нового територіального устрою прийматиметься Верховною Радою України.
– Чи погіршиться сервіс для населення у разі ліквідації району?
– Однозначної відповіді нині немає. Хоча нас переконують лише у поліпшенні, запевняючи, що всі основні послуги будемо отримувати на рівні об’єднаної територіальної громади. Але це лише cлова, оскільки сьогодні ще не визначено, які управлінські функції матиме новостворений район, які податки будуть за ним закріплені, не відомо, як здійснюватимуть свою діяльність державні та комунальні установи…
– На підставі чого, враховуючи які моменти, формували нові райони?
– Одним із основних критеріїв для визначення конфігурації майбутніх районів є чисельність населення не менше 150 тисяч та відстань від крайнього населеного пункту до центру не більше 60 км. В межах Тернопільської області під районні центри розглядалися міста з найбільшою чисельністю. Проблемою Бучача є те, що він дуже близько розташований біля більш потужного сусіда – Чорткова.
– Знаю, що за територіальною реформою вбачаєте приховану федералізацію держави. Обгрунтуйте свою точку зору.
– Ми повинні розуміти всі процеси, які відбуваються в державі. Боюсь, що в наших умовах ця реформа призведе до феде-ралізації України. Чо-му? Спочатку, як бачимо, об’єднують громади і їм передають управлінські функції та податки районного рівня. Після того – об’єднують райони. Їм також необхідна своя податкова база та певні управлінські функції. Їх делегують з обласного рівня. Утримання обласних центрів для трьох районів не матиме ніякого змісту, тому в подальшому області об’єднають. Знаю, про що кажу, адже вже розглядають проєкт об’єднання Тернопільської області з Хмельницькою та Вінницькою із центром у Вінниці.
На мою думку, це прихована федералізація країни. Три області в результаті будуть більшими за деякі європейські країни як за територією, так і за населенням. І так по всій Україні. Беручи до уваги фактор двомовності у нашій державі, відсутність єдиної Церкви, різницю у менталітеті та слабку економіку, то стає зрозуміло, що закладається бомба сповільненої дії із ризиком втрати певних територій нашої держави. Це, звісно, на руку нашому східному сусіду, який мріє, щоб Україна була федерацією. Тому особисто я не схвалюю цю реформу. Вважаю, що нічого доброго вона державі не принесе.
– Яка доля районних рад? Якими будуть їхні повноваження, фінансування?
– Звичайно, районні ради будуть в межах нового району, проте яку роль вони виконуватимуть – в даний час не зрозуміло. На мою думку, основним пріоритетом району буде медицина, а також концентрація виконавчих органів державної влади. Щодо податкової бази – також не відомо. Тобто в жовтні вибори мають відбутися на основі нового територіального устрою, а сьогодні ми ще не уявляємо функцій району та областей. Ніякого реального обговорення реформи немає, то про яку успішність можна вести мову?
– Чи зміниться система освіти? Тобто чи закриватимуться школи?
– Нещодавно прийнято новий Закон про освіту. Є багато нововведень. Школи у звичному розумінні розділять на початкову (1-4 класи), гімназію (5-9 класи) та ліцей (10-12 класи). Усі матимуть статус юридичної особи з повними автономними повноваженнями, зі своїм рахунком в банку та окремим фінансуванням. Передбачено, що фінансування початкових шкіл та гімназій здійснюватимуть об’єднані територіальні громади, а ліцеї будуть на обласному утриманні. Усі зміни потрібно завершити до 2024 року. Є певні вимоги до створених шкіл, які насамперед залежать від чисельності учнів. Виходячи з цього, деякі навчальні заклади понизять у ступені. Передбачено, що початкові школи діятимуть у всіх населених пунктах.
– Восени вибори. Голосуватимемо – як раніше, чи в рамках нового територіального устрою?
– Вибори в будь-якому випадку будуть проводитися відповідно до нового територіального устрою та нового виборчого кодексу. Тому щонайпізніше в липні Верховна Рада повинна проголосувати зміни щодо територіального устрою та, відповідно, і виборчого кодексу. Якщо цього не буде, вибори можуть бути перенесені на більш пізній термін.
– Які, на вашу думку, базові норми Конституції не можна зачіпати в жодному разі, за жодних реформ?
– Переконаний, в жодному випадку не можна зменшувати обсяг прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією. Також Україна повинна залишатись унітарною державою. Вважаю, що федералізація є небезпекою для нашої країни.
Напередодні свята Дня Конституції щиро вітаю краян і бажаю миру та спокою в нашій державі, у кожній родині, світлої віри у завтрашній день!
Оригінал інтерв’ю:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=154913366133625&id=100048448862912