Одна донація може врятувати в середньому три життя

Переливання крові потребують хворі на гемофілію, залізодефіцитну анемію, виразкову хворобу шлунка та пацієнти з травмами…

У багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, 14 червня відзначається Всесвітній день донора – щорічне міжнародне свято на честь людей, які добровільно і безоплатно здають кров заради порятунку чийогось життя. З цієї нагоди про важливість і значення донорства, хто може здавати кров, як це відбувається і про багато іншого розповідає завідувачка відділу переливання крові Бучацької ЦРЛ Надія ЯМНЮК.

– Надіє, яка ситуація з донорством в нашому районі? Чи вплинув карантин на вашу діяльність?

– Так, ситуація з коронавірусом істотно вплинула на донорство не тільки в нашому районі, а й в Україні загалом. Хтось не міг дістатись до нас через обмеження руху транспорту, а хтось через численні фейки та паніку, боїться інфікуватися. Тому на сьогодні в нас 47 донорів, які здали 13 тис. 100 мл крові. Сподіваємось, з послабленням карантину ситуація поліпшиться. Але й тепер суворо дотримуємося карантинних заходів: у приміщенні, яке ще й регулярно обробляється дезінфікуючими засобами, дозволено бути не більш як 10 особам, доступні дезінфектори, а медики ще прискіпливіше оглядають потенційного донора. Його розпитують, зокрема, чи не подорожував він останнім часом і чи не спілкувався з потенційно інфікованими. Крім того, здана кров буде під карантином щонайменше два тижні, і якщо у донора підтвердять Covid-19, її на переливання не дадуть.

– Хто може стати донором та як відбувається підготовка до процесу забору крові?

– Кожен дієздатний українець віком від 18 до 60 років. Вага – не менше 50 кг, інакше забір крові може бути небезпечним для здоров’я. Перед процедурою потрібно пройти відповідне медичне обстеження у медзакладі, щоб виявити, чи немає в цієї людини протипоказань, визначених МОЗ України. До них відносять інфекційні та паразитичні захворювання (СНІД, ВІЛ, сифіліс, вірусні гепатити, туберкульоз, псоріаз), соматичні захворювання (злоякісні утворення, хвороби крові, органічні захворювання центральної нервової системи, психічні недуги, наркоманія, алкоголізм, серцево-судинні, хвороби органів дихання, травлення, захворювання печінки і жовчних шляхів, нирок, сполучної тканини, променева хвороба, недуги ендокринної системи, лор-органів, очні та шкірні захворювання, остеомієліт, оперативні втручання з приводу трансплантації органів. Існує ще ряд тимчасових протипоказань. Щодо підготовки, то потрібно відмовитися від споживання жирної, смаженої та молочної їжі напередодні та в день здачі крові. Не можна здавати кров, якщо людина відчуває нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість). Обов’язково треба виспатися і з’їсти легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді). Забороняється споживати алкоголь за 48 годин та палити за 2 години до донації. Під час огляду лікарем перед процедурою потрібно відверто відповідати на запитання і не приховувати інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання. Якщо ви почуваєте себе недобре до здачі крові, слід повідомити про це персоналу. Обов’язково повідомляйте і про можливі ускладнення під час здавання. Після здачі крові потрібно відпочити впродовж 10 хвилин, можна з’їсти легку їжу та випити солодкий чай. 2-3 години не піднімати нічого важкого рукою, з якої брали кров, старатись уникати інтенсивних фізичних навантажень протягом наступних 12 годин, не споживати алкогольні напої раніше, ніж через 8 годин, намагатися регулярно харчуватися та пити багато рідини впродовж 2 діб.

– Скільки разів на рік можна здавати кров? Чи безпечно це для здоров’я?

– Донору дозволено здавати кров не скоріше, як через 60 днів від попередньої здачі. Але є рекомендації щодо кратності на рік: чоловіки можуть здавати не більше 5 разів, жінки – не більше 4. Здавати кров не тільки безпечно – це ще й корисно. Адже тоді зменшується ризик серцево-судинних захворювань.У донорів менші шанси захворіти на рак легенів, прямої кишки, шлунку та гортані. Значно знижується ризик занедужати на гемохроматоз (порушення обміну заліза, внаслідок чого воно накопичується в органах). Менше проявів запалення та вищий антиоксидантний статус, тобто вони краще знешкоджують вільні радикали. До того ж перед здаванням крові донору проводять безкоштовний аналіз на гемоглобін, ВІЛ, гепатити В, С та сифіліс.

– Що відбувається з кров’ю після забору?

– Ми відправляємо її в обласний центр переливання крові для подальшої перевірки та заготівлі з неї різних компонентів. Це може бути плазма (суха або свіжозаморожена), еритроцитарна маса, лейкомаса, тромбомаса та альбуміни.

– Хто найчастіше звертається до вас за допомогою?

– Лікарі відділень лікарні та родичі пацієнтів. Мені добре відомо, якою затребуваною є донорська кров в гінекологічному та пологовому, адже працюю за сумісництвом акушером-гінекологом. Часто потрібно переливати компоненти крові під час операцій, а потім і в післяопераційний та післяпологовий періоди. Зазвичай донорської крові потребують люди, хворі на гемофілію, залізодефіцитну анемію, виразкову хворобу шлунка. Також пацієнти, що мають травми, які супроводжуються значними крововтратами.

– Яка група крові найбільш затребувана?

– Найпоширенішою є ІІ А, відповідно вона й найзат-ребуваніша. Але часто необхідні і рідкісні групи крові, такі, як IV AB + та – і О І -. У нас готові списки із донорами рідкісних груп крові, які готові приїхати при нагальній потребі. Все працює злагоджено і швидко. Часто здають кров працівники лікарні, поліції та інших установ.

– Чи існують якісь пільги для донорів?

– У день здавання крові, а також у день медичного обстеження працівник, який виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять. Після кожного дня здавання крові донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час впродовж року. В день здавання крові донор забезпечується безкоштовним сніданком за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття крові. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров’я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування. Для заохочення населення до здачі крові або плазми крові законодавчо передбачені відзнаки та нагороди особам, які беруть активну участь у донорському русі. Донори, які безкоштовно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові 60 разів, відповідно до статті 12 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» нагороджуються відзнакою «Почесний донор України». Таких в нас є 7: М. Лиса, Б. Гірний, П. Іванків, О. Бутрим, І. Цвігун, В. Андрухів та І. Баб’як. Донорам, які здали кров або плазму крові 100 і більше разів, присвоюється звання «Заслужений донор України». Вони мають право на безоплатне позачергове обслуговування у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності, пільгове придбання ліків (із знижкою 50% їхньої вартості) за рецептами, безоплатне забезпечення донорською кров’ю та її препаратами, необхідними для їхнього особистого лікування, першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності, отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму.

– З яких міркувань люди найчастіше йдуть здавати кров?

– Вони, зазвичай, приходять тільки в тому випадку, якщо щось трапилося з їхніми рідними. «Просто прийти здати кров? Навіщо? Навіщо взагалі йти зайвий раз до лікарні? Я краще буду обходити стороною», – ось такі думки у більшості. Переважно стають донорами ті, хто свого часу сам стикався з цією проблемою. Тобто теж шукали донорів, бігали по лікарнях в пошуках, самостійно домовлялися з незнайомими людьми, навіть обіцяли заплатити гроші, щоб врятувати когось із близьких. Ось хто цей шлях пройшов, той потім інакше дивиться на донорство. Приємно, що є в нас і такі донори, які свідомо йдуть до центру, щоб просто допомогти врятувати життя незнайомої людини, не за винагороду, а просто так. Серед них С. Вікарчук, О. Кулик, В. Стойків, О. Савка, М. Макар.

– Що скажете жителям краю, щоб заохотити їх стати донорами?

– За один раз донор, залежно від ваги і статі, здає 350-450 мл крові, але навіть такий об’єм може врятувати в середньому три життя. А сама процедура з попереднім медоглядом займає в середньому 20 хвилин. Думаю, цього достатньо, щоб кожен свідомий громадянин зробив належні висновки.

Уляна ДМИТРУК

Оригінал інтерв’ю доступний на сторінці газети “Нова доба” за посиланням:
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=150686079889687&set=a.101163978175231

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total Page Visits: 2305 - Today Page Visits: 6