Ружицький Іван Антонович нар. 22 червня 1931, ( м. Язловець, Бучацький повіт, Тернопільське воєводство) — український діяч освіти, краєзнавець, літератор, організатор краєзнавчого музею.

949 року закінчив Язловецьку середню школу та влаштувався працювати вчителем історії у Возилівській сільській школі. 1950 року вступив на заочну форму навчання на педагогічний факультет Чернівецького університету (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

1953 року працював учителем у селах на Бучаччині — Сновидів, Костільники, Зубрець. 1959 року закінчив Чернівецький університет. В 1959—1962 роках працював на посаді інспектора шкіл у Золотопотіцькому та Бучацькому районах. З вересня 1962 року по вересень 2000-го працював учителем історії в Золотопотіцькій середній школі.

1965 року разом з учнями-краєзнавцями організував шкільний краєзнавчий музей, якому 1998 року Міністерство освіти України присвоїло звання «Зразковий»[1]. Також займався туристично-краєзнавчою роботою. За весь час роботи вчителем організував 280 походів, якими було охоплено 3870 учнів, і 57 екскурсій. Також організував екскурсії для вчителів Золотопотіцької школи та шкіл Бучацького району в Карпати, Закарпаття, Крим, Прибалтику, Кавказ, Київ, Мінськ, Берестя, Ленінград (нині Санкт-Петербург), Москву та відпочинок учителів школи з сім’ями на березі Чорного моря поблизу Одеси (6 разів). Разом з учнями зібрав важливий краєзнавчий матеріал.

1 грудня 2011 року брав участь у круглому столі з нагоди 20-річчя референдуму про Незалежність України, який відбувся в редакції бучацької районної газети «Нова доба»

Відзнаки

  • Нагороджений грамотою Міністерства освіти і Верховної ради України;
  • Медаллю «77 річчя УПА»;
  • Ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

Доробок

Разом з учнями зібрав наступний краєзнавчий матеріал:

  • «Спогади ветеранів Другої світової війни» (86 осіб);
  • «Книга пам’яті народної» (про долю мешканців Золотопотіцького району під час Другої світової війни);
  • «Книга пам’яті борців ОУН-УПА»;
  • «Тернистими шляхами» (спогади-оповідання);
  • фотоальбоми «Золотий Потік. 1971 р.», «Золотий Потік. 2000 р.»;
  • «Золотопотіцька школа у 1900—2006 роках».

Є автором та співавтором деяких статей та редактором краєзнавчого нарису «Літопис Золотопотіцький» (томи 1–2), автором літературних творів («Мати», «За горілкою йшла і корова, йшла і… жінка», «Добродій», «Галичани», «В бій підемо другий раз»).

Джерело https://uk.everybodywiki.com/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D1%83%D0%B6%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9