Наша традиційна рубрика: “Утопії та міфи Рімми Білоцерківської” або
Гірше людини, що не прочитала жодної книги, може бути тільки людина, що прочитала одну
Однією з багатьох когнітивних хиб адептів “Церкви Святих Територіальних Громад” є вірування в те, що коди ЄДРПОУ присвоюються виключно суб’єктам господарювання, тому існуючі органи державної влади та місцевого самоврядування є нелегітимними, і є всього лише комерційними структурами, оскільки всі вони мають присвоєні коди ЄДРПОУ. Аргументи:
– ч.1 ст.8 ГКУ:
“Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.”
– ч.3 ст.52 ГКУ:
“Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.”
– стаття 1 Положення про ЄДРПОУ:
“Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання…”
Ключове слово “господарювання”. Саме на основі словосполучення “форми господарювання” і робиться висновок, що всі юридичні особи з кодом ЄДРПОУ є суб’єктами господарювання.
Правда полягає в тому, що коди ЄДРПОУ присвоюються ВСІМ підприємставм, організаціям та установам України, в т.ч. органам державної влади та місцевого самоврядування.
Постараюся розжувати так, щоб ясно було навіть дебілам та адептам різних церков.
Отже, ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” у п.1 ст.3 стверджує, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування. Підкреслюю – ВСІХ. І на юридичиних осіб приватного права, і для осіб публічного права. І на суб’єктів господарювання, і на негосподарюючих суб’єктів.
П.1 ст.4 цього ж Закону говорить, що державна реєстрація юридичних осіб – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
П.2 ст.17 цього ж Закону говорить, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи:
– повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;
– ідентифікаційний код юридичної особи;
– організаційно-правова форма;
– місцезнаходження юридичної особи і т.д.
Стаття 10 Положення про ЄДРПОУ вказує, що розпорядником реєстру є Держстат, який, в тому числі, присвоює класифікаційні коди суб’єктам відповідно до державних класифікаторів.
Щодо організаційно-правових форм юридичних осіб, про які говорилося вище, використовується державний класифікатор ДК 002:2004 “Класифікація організаційно-правових форм господарювання”. Переглянути його повністю можна тут: https://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN10242.html
а самі коди наприклад тут: https://buhgalter911.com/Res/Spravochniki/KOPFG.aspx
Таким чином, бачимо, що серед можливих організаційно-правових форм є ті, що використовуються для суб’єктів господарювання (всі види підприємств, в т.ч. державні та комунальні, товариства, кооперативи), так і для негосподарюючих суб’єктів, до яких відносяться, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування (коди 410 і 420), а також громадські, релігійні та благодійні організації, органи самоорганізації населення і т.д.
Пряма вказівка про присвоєння органам державної влади кодів ЄДРПОУ міститься, наприклад, у ч.1 ст.4 ЗУ “Про центральні органи виконавчої влади”:
“Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.”
Прошу вибачення у правознавців, яким довелося дочитати до цього місця про настільки прості та самоочевидні речі, але багато людей ВІРЯТЬ у всілякі маразми деяких юристів-недоучок, що прогуляли практично всі пари з конституційного, цивільного та господарського права, а я все ще маю надію, що просвітництвом хоч якусь частину з них можна повернти до реалій.
Отже. Пророкам різних релігій я би радив трохи зупинитися з агітаційними заходами і натомість підтягнути свій фаховий рівень, бо одна розумна книжка колись застерігала: “Якщо сліпий веде сліпого, то обидва до ями впадуть”. А адептам різних релігій я можу порадити не вірити СЛІПО у догмати, а намагатись самостійно їх перевіряти та критично осмислювати.
З повагою до пані Рімми та її прихильників
08 лютого 2014 року