Марків Володимир(Vladimir Markiw) (23/03/1901[1], 28/03/1901, м. Бучач[2] – 04/11/1972, м. Нью-Йорк[3]) – суддя міського суду м. Підгайці у 1933-1939 р.,  у 1943-1944 р., наймолодший син українського судді, керівника Бучацького повітового суду ЗУНР Теодора Марківа(1848-05.02.1919).
Народився 28 березня 1901 р. в родині Теодора Марківа(син Симеона Марківа та Ефросинії Харів) та Емілії Біржинської (дочка о. Антіна Біржинського та Агнолії Левицької) що проживали в будинку, що розміщувався на кадастраційній ділянці № ?? у м. Бучач (сьогодні м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, Україна, тоді м. Бучач Бучацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина).
Правдоподібно Володимир був сином від другого шлюбу Теодора Марківа та Емілії Біржинської. Перша дружина Т. Марківа – Емілія Борецька( – 1892??).
Мати була дочкою пароха с. Посада Риботицька у 1861-1908 р.[4] на Перемишлянщині – о. Антіна Біржинського(1829 – 05.04.1908) та Агнолії Левицької( – 1899)[5]
У 1912-1914 учень 1-2 класів ц-к гімназії м. Бучач.
Де завершив здобувати гімназійну освіту невідомо. Університетську освіту правдоподібно здобував на відділі права Львівського університету.
Екзамен на посаду судді Володимир Марків здав у 1931 р.
У 1933[6] – 1939[7] працював суддею міського суду у м. Підгайці на Тернопільщині.
Під час німецької окупації проживав у Бучачі та перебував на керівних посадах при німецькій окупаційній адміністрації.
З середини жовтня 1942 р. директор кооперативи «Районова Молочарня», що була членом РСУК(Ревізійного Союзу Українських Кооператив).[8]
На 1943 р. уповноважений ВУ(Військової Управи) дивізії Галичина по набору добровольців з території Бучацького повіту та підреферент військових справ Української Повітової Делегатури. Мав звання сотника.[9]
У цей час активно проводив вербункові акції на території повіту разом з сотником А. Гончаренком та головою Бучацької Повітової Делегатури – о. Василем Мельником-Лімниченком(1899-1949).[10]
Учасник нарад керівництва Військової Управи дивізії Галичина .
На одній з них характеризував стан справ на Бучаччині : «…з теренів, які були коротко зайняті большевицькою армією, мужчини здібні до війська, переходять навіть у деяких випадках фронт і голосяться до Дивізії «Галичина». Так наприклад, коло села Паушівка з теренів зайнятих більшовиками, перейшло вночі, малими гуртками около 400 мужчин і всі зголосилися до Дивізії «Галичина» ».[11]
Сотник «дивізії Галичина» Давибіда[12] характеризує Марківа в дещо негативному плані : «… Сотник Навроцький[13] оповідав мені у Львові, що уповноважений Військової Управи на Бучач, п. Марків уже приготовив собі авто, якщо б прийшлося втікати. Він просив мене переказати Маркову, що в разі потреби він має останній покидати своє місце, а не перший. На жаль від кількох днів він зник з Бучача, мабуть десь поїхав знайти собі відповідне місце… »[14]
З кінця 1944р. родина на еміграції.
Впродовж 19.10.1944 – 30.09.1945 проживав з родиною в м. Байройт.[15]
12 березня 1948 р транспортне судно «Marine Tiger» вирушило з німецького порту Бремергафена до Нью-Йорка. Серед численної кількості емігрантів з Європи до США була і родина Марківих. 23 березня 1948 судно причалило до порту Нью-Йорка.[16]
Склад сім’ї був наступним: Володимир Марків та його дружина Марія-Анна, дочка Лідія, матір дружини – Тустановська Ольга.
На 1950 р. – родина проживала за адресою – 231 East 6 Street, Manhattan, New York. Пізніше за адресою – 10129 106Th St, Ozone Park, NY 11416.
6 лютого 1972 р. померла дружина Марія-Анна, а вже 4 листопада 1972 р. сам Володимир. Подружжя поховане на Українському православному цвинтарі святого Андрія в Савт-Бавнд-Бруку.[17]
Родина
Перед 1931 р. одружився з Марією-Анною Тустановською (22/12/1902, Вільки-Мазовецькі(Рава-Руська)[18] – 06/02/1972)(Maria Markiw ), що була дочкою священника Тустановського Льонгіна (06/08/1871 – 04/10/1926, Вільки-Мазовецькі)[19]– та Ольги Козій (02.02.1878[20] c. Суховоля Замойського повіту. – після 1950 – США).[21]
Можливо шлюб відбувся у селі Вільки-Мазовецькі де в той час був парохом о. Кирило Тустановський(1886-1940) , що був рідним братом батька дружини.
Батько дружини на той час вже був покійний, а очільником парафії с. Вільки-Мазовецькі став його рідний брат о. Кирило Тустановський.
У 1922 р. Марія-Анна завершила навчання у гімназії Сестер Василіянок у Львові. Далі навчалась у Львівському університеті.[22]
7 липня 1931 р. у подружя народилась дочка Лідія(Lydia Glut) (07/07/1931,Львів – )[23]. Одружилася з Орестом Ґлютом (28/07/1928,??? – )[24]
Чоловік прибув до США 9 червня 1950 р. разом зі своїми батьками Петром Ґлютом (11/06/1900-18/03/1986) та Антоніною Макар(1900[25],15/02/1902-1986[26],26/03/1985) на транспортному судні «General M B Stewart» що вирушило 30 травня 1950 р. з німецького порту Бремергафена до Нью-Йорка.[27]
Подружжя Ґлютів поховане в сусідній могилі поряд з Марківими на Українському православному цвинтарі святого Андрія в Савт-Бавнд-Бруку.[28]
Сім’я Ореста та Ліди проживає за адресою – 8222 Beverly Rd, Kew Gardens, New York 11415-1324, USA[29]
Діти подружжя :
– Ariadne M Glut(Ariadne M Bach)(1961 – ).Чоловік – Mark A Bach(1956 – )[30]. Доктор медицини. Педіатр-ендокринолог.[31] Ймовірно батьками чоловіка були : Stephania Bach (15/10/1921 – 08/1983)[32] та Ludwig /Bach(08/10/1916– 12/08/2015)[33] , що також були українськими емігрантами,[34] які прибули до США у 1949 р.[35] На 1 квітня 1950 проживали за адресою – 512 Elm Lane, Brighton, Monroe, New York, United States. Подружжя поховане на Holy Sepulchre Cemetery м. Рочестер.
Другою дружиною Людвіка стала – Ariadna Kotko Lapychak[36] Bach(21.08.1922 – 10.04.2015), що була дочкою сотника УНР Дмитра Котка(1892 – 1982) та першою дружиною доктора Томи Лапичака (1914-1975 )[37] Подружжя проживало за адресою – 757 John Glenn Blvd, Webster, New York 14580-9109, USA та 765 John Glenn Blvd, Webster, New York 14580-9109, USA.
Дочка Аріадна – доктор медичних наук.[38] Працює у Меморіальний онкологічний центр ім. Слоуна — Кеттерінга. Авторка численних медичних наукових статтей.[39]. Подружжя проживає за адресою – 115 9Th St, New York, NY 10003.
Син – Mark O Glut(23/04/1965 – ). Дружина – Catherine Mary Giblin.
[1] Напис на могильному пам’ятнику; https://collections.arolsen-archives.org/…/doc…/68182041
[2] С. 196
[3] Помер радник Володимир Марків // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1972. — Ч. 206 (8 лист.). — Р. LXXIX. — С. 1
[4] Posada Rubotycka // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 387—388.
[5] Там само С. 599
[6] Kalendarz Sądowy na 1933 rok S. 83
[7] Kalendarz Sądowy na 1939 rok S. 160
[8] „Районова Молочарня” в Бучачі// Львівські вісті №275 від 02.12.1942, Сторінка 3 ; «Важлива господарська станиця Бучаччини»// Чортківська думка №16 від 06.12.1942, сторінка 6
[9] Військова Управа// Чортківська думка Ч. 18(83)02.05.1943 С. 2-3
[10] Комбатанти ведуть освідомну акцію// Чортківська думка Ч. 22(87) 30.05.1943 С.6 ; Повітовий з’їзд // Чортківська думка Ч. 22(87)30.05.1943 С. 6 ;
[11] Роман Крохмалюк. Заграва на Сході. Торонто-Нью-Йорк, 1978. С. 231
[12] Михайло Галарник-Давибіда 1893 р.н.
[13] Навроцький Осип (1890 – 1972) – — український громадський і політичний діяч. Військовик УСС,УГА.
[14] Роман Крохмалюк. Заграва на Сході. Торонто-Нью-Йорк, 1978. С. 221
[16]Passenger and Crew Lists of Vessels Arriving at New York, New York, 1897-1957 (National Archives Microfilm Publication T715, roll 7566); Records of the Immigration and Naturalization Service, Record Group 85. S. 431,443
[17]
[21] Тустановський Льонгін (1872 – 04/10/1926, Вільки-Мазовецькі) – син о. Атаназія Тустановського(1844 – 04.09.1904).Висвячений у 1895 р. 1896-1897 сотрудник у с. Доброгостів; 1897- 1898 – парох с. Двірці; 1898-1902 – сотрудник у м. Рава-Руська; 1902-1926 парох с. Вільки-Мазовецькі. Мав рідного брата Кирила(1886 -1940 ), що очолив парафію с. Вільки-Мазовецькі після його смерті. В сім’ї Льонгіна та Ольги(1878 – ) народилось кілька дітей: Lidia Tustanowska(Карачевська)1896-1974, Zofia Kułynicz (Tustanowska), Matwiej Tustanowski
[22] Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові / Наукове товариство імені Шевченка ; голов. ред. В. Лев. – Ню Йорк [та ін.] : [б.в.], 1980. – 334 с.: іл. – (Український архів / Наукове товариство ім. Шевченка ; т. 22)С. 115
[27]Passenger and Crew Lists of Vessels Arriving at New York, New York, 1897-1957 (National Archives Microfilm Publication T715, roll 7842); Records of the Immigration and Naturalization Service, Record Group 85. S. 986
[35] Passenger and Crew Lists of Vessels Arriving at New York, New York, 1897-1957 (National Archives Microfilm Publication T715, roll 7766); Records of the Immigration and Naturalization Service, Record Group 85. S. 147
 
 
 
 
 
 
На зображенні може бути: 1 особа, усміхається та лікарня