Отож на місці бомб, які були призначені для озброєння 87-го винищувального авіаційного полку, закладено сад, з якого цього року зібрали тисячі тонн соковитих яблук.
Названий полк було сформовано 22 березня 1940 року у Київському особливому військовому окрузі на аеродромі в Бучачі у складі 4-ох ескадрилій на літаках І-16 (И-16). Полк увійшов до складу 36-ї винищувальної авіа бригади військово-повітряних сил Київського Особливого військового округу. У чинній армії полк перебував з 22 червня 1941 року по 5 серпня 1941 року. Командир полку Сульдін Іван Степанович.
Ще до початку війни з Німеччиною полк брав участь у приєднанні в 1940 році Бессарабії до СРСР.
Воював полк у прикордонних битвах з 22 червня 1941 року по 29 червня 1941 року, а також у Київській операції з 7 липня 1941 року. З полку вийшло 6 Героїв Радянського Союзу. А саме:
-
- Карнач Степан Андрійович.
-
- Кондратюк Олександр Олександрович.
-
- Котов Олександр Григорович.
-
- Орєхов Володимир Олександрович.
-
- Сирцов Дмитро Дмитрович.
-
- Щиров Сергій Сергійович.
Всі вони цим званням нагороджені пізніше, бувши на службі під час війни.
Льотчики-аси полку і збиті ними літаки.
– Голубничий Федір Федорович – 7 + 5 ( збитих особисто + в груповому бою ).
– Грошев Олександр Єфремович. ( 6 + 9 )
– Корнач Степан Андрійович. ( 14 + 1 )
– Кондратюк Олександр Олександрович. ( 8 + 0 )
– Котов Олександр Григорович. ( 11 + 4 )
– Михайлюк Порфирій Афанасійович. ( 9 + 3 + 1 аеростат )
– Орєхов Владімір Александрович. ( 19 + 3 + 2 аеростата )
– Сирцов Дмитро Дмитрович ( 15 + 0 )
– Щиров Сергій Сергійович ( 18 + 4 )
По підсумках бойової діяльності відомо, що полк в перші дні війни здобув 10 повітряних перемог.
З 1940 по 1941 роки в полку на озброєнні були літаки –
І – 15 біс (И -15 бис ), І – 16 ( и – 16 ), І – 153 ( И – 153 ), МіГ- 3 ( МиГ – 3 ).
Полк базувався лише на аеродромі Бучач.
Як і повсюди, війна застала полк зненацька. 87-ий винищувальний полк майора Сульдіна, що входив в склад 16-ої СиАД, що базувався в 60-ти кілометрах на південь Тернополя на аеродромі Бучач. У полку налічувалося – 60 – И -16 і 4 – МіГ – 3 в боєготовності і ще 10 – И 16 готувалися до передачі в 36- ту ИАД.
В ніч з 21 на 22 червня 1941 року, найбільш досвідчені пілоти полку до трьох годин ночі відпрацьовували нічні польоти. Не встигли заснути – тривога ! Біля 4 –ох годин ранку зав’язалися перші повітряні бої. В 4 год. 50 хв. зі сторони штабу 16 – СиАД, на висоті декілька десятків метрів, в перших променях сонця, показався літак ju – 88. Скинувши серію бомб, «Юнкерс» знищив 7 із 10 И – 16, що були призначені для 36 –ої ИАД, але від помсти не втік.
Пілот Василь Дмітрієв, що піднявся під бомбами, наздогнав його і збив. По інших даних його знищила ланка ст.. лейт. Мельника, а Дмітрієв пізніше, біля 5 год. 30 хв. ранку підбив другий «Юнкерс», який зробив вимушену посадку західніше Тернополя.
5 серпня 1941 року 87-ий винищувальний полк був виключений з діючої армії і розформований в складі ВПС Південно-Західного фронту.
Треба сказати, що по розповідях очевидців, на аеродромі в Бучачі 22.УІ. 1941 року згоріло більше літаків, ніж 7. Але, як кажуть, у страху великі очі. Отож, повіримо офіційним зведенням.
Цього ранку німецькі літаки крім 16 АД, у яку входив Бучацький полк, бомбили щонайменше ще 18 аеродромів п’ятьох АД західних областей України. Ще п’ять АД, з 25-ма аеродромами, аж до Києва, залишилися не атакованими з повітря цього разу. Лиш Київський аеродром піддався нападу німецької авіації тоді, як Бучацький.
Що ж стало причиною розформування полку? Навіть втрата 7-ми із 74 літаків не могла стати причиною розформування такої великої військової частини.
Правда, полк залишився без озброєння. Склади із боєприпасами в Озерянах, що за два кілометри від аеродрому, було підірвано.
Солдати, яких залишили підірвати склади, втекли, попередивши селян про великий вибух, який неминуче мусів статися. Тоді по залізничній колії під’їхав броньований поїзд і розстріляв 6 ангарів з бомбами.
За розслідування цих подій взялися собісти.
Що стало причиною такої уваги енкаведистів? Про це поговоримо у нашій групі, коли підготуємо матеріали.
ІГНАТІЙ РУДИЙ.
