«Мамо! Мамо! Вічна і кохана. Ви пробачте, що був неуважний. Знаю, Ви молилися за мене Дні і ночі, сива моя Нене…»

Пісня Анатолія Горчинсього (22 червня 1923 — 6 січня 2007) «Росте черешня в Мами на городі» — ровесниця української незалежності!

У перший день війни 1941 року Анатолію Аркадійовичу сповнилося 18. Складно нині сказати як і яким чином його Мати зробила неможливе, аби вберегти життя єдиного сина. Вдалося диво, яке на той час пахло або Сибіром, або навіть розстрілом. Мама змогла зробити нову метрику, де була нова дата народження — 22 липня 1924 року ( на рік і місяць молодший), з нею він і прожив все життя. Як і з видуманою легендою, що Батько працював секретарем райкому партії. Щоб мати більше довіри у совітів. Насправді ж Аркадій Аполінарійович 1899 року народження, який служив касиром на пристані Нікополя, був рядовим у армії Симона Петлюри. У грудні 1937–го його засудили на 10 років, ув’язнення відбував у Каргопільському таборі Архангельської області, працював рахівником. Реабілітований 6 травня 1944 року. А Мати — Тетяна Павлівна (1901 року народження) — яка люто ненавиділа радянську владу, врятувала Анатолія Горчинського для українського мистецтва. І не дивно, що ту любов до Матері він проніс усе своє життя. А які пісні народилися! Взяти б хоча суперхіт «Росте черешня в Мами на городі».

Total Page Visits: 389 - Today Page Visits: 2