о. Теодор Теляковський – греко–католицький священник. Парох парафії м. Бучач у 1885-1903 р.

о. Теодор Теляковський (03.05.1840, м. Соко́лів-Підля́ський – 18.03.1903, м. Бучач) – греко–католицький священник. Парох парафії м. Бучач у 1885-1903 р.

Народився 3 травня 1840 р. у м. Соко́лів-Підля́ський ( пол. Sokołów Podlaski, на сьогодні однойменне місто Соколовського повіту Мазовецького воєводства. Польща) в родині Антонія Теляковського та Марти Лапчук.¹

Духовну освіту здобував у Холмській духовній семінарії у 1859-1865 р.²

Висвячений 15 грудня 1868 р.³

Початково парох парафії с. Високе-Мазовецьке(пол. Wysokie Mazowieckie, на сьогодні однойменне місто у Високомазовецькому повіті Підляського воєводства) Однак вже на початку 1869 р. призначений очільником парафії с. Мшанна (пол. Mszanna, на сьогодні однойменне село у гміні Воля-Угруська Володавського повіту Люблінського воєводства)

У 1872- 1873 р. парох унійної парафії с. Рогів(пол. Rogów, однойменне село у гміні Репки Соколовського повіту Мазовецького воєводства. Польща) ⁴

У січні 1874 р. прибуває до Львова. Причиною переїзду були системні переслідування греко-католиків з боку царської влади, внаслідок чого близько 66 унійних священників переселилась в Галичину.⁵

Так у своєму звіті адресованого до єпископа Перемишлянської єпархії – Івана Ступницького(1816-1890) Теляковський описує про випадок у с. Пратулин коли було вбито царськими військами 13 греко-католиків (Пратулинські мученики).⁶

Цей документ, що зберігається у Ватикані наводить у своїх монографіях Hanna Dylągowa : «Dzieje Unii Brzeskiej (1596–1918)» та «Unia Brzeska i unici w Królestwie Polskim, Warszawa: Kuria Metropolitalna Warszawska. Wydział Duszpasterstwa 1989.»

Після переїзду до Львова у 1874 р. отримує посаду вчителя у римо-католицькій школі м. Львова(szkola wzorowa w ratuszu)(з 1878 р. вона отримала назву «4 класна чоловіча школа ім. Пірамовича.)⁷, керівником якої був Jan Nepomucen Gąntkowski (Gątkowski)(1814-1878).⁸

У цей час видає брошуру під назвою «Wiadomości o księżach unitach dyecezyi chełmskiej , wywiezionych do Rosji lub w Królestwie Polskiem przyczynek do akt męczeńskich unii. Lwów z druk ludowej nakł ks O. Hołyńskiego 1875 w 8ce. str 12. 10 cent».

Також стає автором серії дописів «Ostatnie chwile unii pod berłem moskiewskiem, (przez ks. Teodora Telakowskiego)», які були видані на сторінках часопису «Wiadomosci koscielne».⁹

У 1877 р . здійснює подорож до Риму де стає учасником святкувань потрійного ювілею Папи Пія ІX – 50-ліття священичих свячень, 50-ліття перебування на посаді Архієпископа Сполето та 25-ліття понтифікату..¹⁰

На 1878 – 1885 р. вчитель 4 класної школи св. Анни керівником якої був Czapelski Jakub.¹¹

У 1882 написав спогади на пам’ять про о. Оттона Голинського(1839-1882), що був видавцем християнських часописів «Wiadomosci koscielne» та «Bonus Pastor».¹²

Впродовж 1880-1884 р. належав до львівського відділу польського «Товариства педагогічного».¹³ Таким чином був учасником щорічних з’їздів товариства : 11 червня 1880 р. учасник 14 з’їзду Педагогічного в Дрогобичі;¹⁴ у липні 1882 р. учасник 16 з’їзду Педагогічного в Коломиї¹⁵; у липні 1883 р. учасник 17 з’їзду Педагогічного в Cтрию.¹⁶; у 1884 р. учасник 18 з’їзду Педагогічного в Тарнові.¹⁷

На 1883- квітень 1885 р.¹⁸ працює катехитом при рільничій школі в Дублянах.¹⁹

З 20 квітня 1885 р. призначений очільником парафії м. Бучач²⁰ на місце недавньо померлого о. Михайла Куриловича(1821-1884).

Автор книги – «Msza święta czyli liturgia.» з передмовою авторства Józef Anzelm Żuliński(1841-1908) , що була видана у 1885 р..²¹

Одразу після переїзду до Бучача активно долучився до громадського життя міста.

Так 13 березня 1887 р. було відкрито читальню товариства «Просвіта» у приміському селі Нагірянка. Тоді до товариства записалось рад учасників, серед яких були і бучацькі міщани зокрема – Кирило Крижановський.

Вибрано Виділ товариства: голова – о. Т. Теляковський, заступник –Микола Косарчук, секретар – професор василіанської гімназії Теофіль Чвартацький(1844 – 1887), бібліотекар – Іван Мервяк, касир – Панталеймон Курцеба, заступники виділових – Микола Луців та Іван Михалицький.²²

15 травня 1887 р. в Бучачі було уторено товариство «Kółko rolnicze».²³

Провідну роль в організації товариства відіграли : власник маєтності Порхова – Артур Целецький(1850-1930), р-к парох Станіслав Громницький(1843-1921), та г-к парох Теляковський. Початковий капітал товариства створили С. Громницький надавши 100 злотих та пані Платнерова, яка виділила 200 злотих власних коштів.

При кінці 1887 р. також в Бучачі було створено дочірне товариство «Bazar kółka rolniczego w Buczaczu, stowarzyszenie zarejestrowane z ograniczoną poręką» Керівництво товариства було наступним: директори – Romuald Gilewicz(ц-к капітан оборони краєвої ), Ludwik Andler(власник маєтності с. Сороки), касир – Tomasz Orłowski, секретар Józef Kazimierz dw. im. Zajączkowski, адміністратор – Jan Hоflinger²⁴, заступники директора о. Теляковський та Nicetas(Mikołaj) Leganowski.²⁵

Як очільник г-к парафіян мав бути присутній на урочистостях, що відбувалися на залізничному двірці м. Бучача, під час візиту принца Рудольфа (спадкоємця австрійського престолу) з дружиною в Галичину в липні 1887 р.

Відомо, що був передплатником видання – «Rocznik Samborski : nowa serja illustrowana».²⁶

У 1891 р. о. Т. Теляковський отримав звання «крилошанина» з рук архієпископа Таранто – Pietro Alfonso Jorio(1841-1921).²⁷

У 1894 для виставки старожитних речей, що проходила у Львові представив два предмети духовного призначення, що зберігалися в Бучачі, а саме : епітрахиль, вишитий золотом, сріблом і шовковою поліхромією; на золотому фоні з постатями одинадцяти святих, кінця 16 ст. та срібну церковну лампаду, увінчана квітами та листям; нижня цибулина, увінчана вінцем і прикрашена трьома повними головками; прив’язана на трьох ланцюжках; з верхнім місцем для другої лампадки. 17 століття.²⁸

Також був жертводавцем організації «Червоний хрест».²⁹

16 квітня 1897 р. вибраний до міської Ради м. Бучача де його колегами були: секретар Повітової Ради Mieczysław Burzyński³⁰, dr Teodozy Hubrich , податковий інспектор Franciszek Kolankowski, інженер Władysław Stojowski i ц-к геометр Tadeusz Bedronek. ³¹

20 листопада 1898 р. поряд з бурмістром Бернардом Штерном, доктором Emanuel Reiss, Alexand Janicki, аптекаром Йосипом Левицьким був у складі бучацької делегації на урочистому відкритті пам’ятника Яну III Собеському у Львові.³²

Безпосередній учасник урочистого освячення новозбудованого будинку ц-к гімназії м. Бучача. 7 січня 1899 року намісник Леон Пінінський відправив телеграму повітовому старості, в якій висловив побажання, щоб урочисте відкриття та освячення будинку новозбудованої гімназії відбулось за його участи 10 січня. Серед гостей урочистостей були: греко- і римо-католицький парохи Теляковський і Громницький, посол до Державної ради від повіту барон Мар’ян Блажовський, повітовий віце-маршалок д-р Едвард Кшижановський, Ян Болоз Антоневич, шамбеляни Еміль Потоцький, Францішек Городиський, Артур Заремба-Целецький, керівник християнської гміни Антоній Левицький, бурмістр Беріш Штерн.³³

Пожертвував 50 злотих для будівництва костелу у с. Криниця.³⁴ Значну суму розміром в 500 злотих виділило подружжя Вольгнерів(пол. Józef Wolgner) власник маєтності Комарівка, який 1914-1919 р. був Головою Повітової Ради.

Також був членом релігійного товаристава «Згромадження св. Йосафата Кунцевича», де заступником був його далекий родич Петро-Франц Крип’якевич (1857-1914).³⁵

Бучачанин Роман Коцик у своїх спогадах описує Теляковського наступним чином: «.. о . Теляковський , Холмщак , національно несвідомий , навіть проповіді в церкві виголошував по польськи . До народних справ був зовсім байдужим .»³⁶

Помер 18 березня 1903 р. в Бучачі від пневмонії. Обряд похорону проводив бучацький декан о. Іван Олесницький.³⁷

Родина :

Народився 3 травня 1840 р.³⁸ у м. Соко́лів-Підля́ський в родині Антонія Теляковського(1806-05.02.1857³⁹) та Марти Лапчук(1808 – ), що взяли шлюб 19.11.1825 р.⁴⁰ у м. Соко́лів-Підля́ський. Обряд хрещення проводив місцевий парох о. Лев Заткалик, що був пов’язаний родинними зв’язками.

В родині народилось декілька дітей :

Ignacy(1827⁴¹ – )

Katarzyna(1830⁴² -1830 )

Grzegorz(1832⁴³ -1833⁴⁴ )

Leon Teodozy(1835⁴⁵ -1835 )

Tomasz(1836⁴⁶ -1837⁴⁷ )

Julianna (1838 – ). Чоловік Karol Maciej Aleksander Zatkalik (1835 – ), що був сином місцевого пароха Лева Заткалика(1806-1863). Повінчалися 24.11.1858 р. у м. Соко́лів-Підля́ський.⁴⁸

Варто зазначити, що старшим братом чоловіка був о. Ludwik Maksymilian Zatkalik(1831 – ), що одружився з Zofia Joanna Szulakiewicz(1836 – ), що були дідусем та бабусею відомого історика Івана Крип’якевича.

Таким чином Теляковські через Заткаликів поріднилися з родиною Крип’якевичів. Одночасно о. Теляковський також був поріднений з Крип’якевичами через родину дружини – Шулякевичів, оскільки мати дружини о. Теодора – Emilia Zatkalik – Szulakiewicz (1828 – ) , була рідною сестрою бабусі Івана Крип’якевича – Zofia Joanna Zatkalik – Szulakiewicz(1836 – )

Marianna(1842⁴⁹ – )

Дружиною о. Теодора Теляковського стала Joanna Zatkalik(14.02.1847, Rudno, gm. Milanów (gr.-kat.), woj. Lubelskie⁵⁰ – ), що була дочкою о. Aleksander Zatkalik(18.10.1821, Witoroż, obw. bialski, gub. Podlaska – ) та Emilia Szulakiewicz (1828 – ).

Тобто о. Теодор Теляковський мав за дружину двоюрідну сестру матері Івана Крип’якевича.

Після переїзду до Львова проживав на вулиці Вірменській 38. В подружжя народилось шестеро дітей⁵¹ :

Розалія-Наталія Теляковська (25.08.1869, с. Мшанна⁵² – 13.11. 1871, с. Мшанна⁵³)

Наталія Теляковська(біля 1870 – )⁵⁴

Йосип Теляковський (біля 1870)⁵⁵ – У 1906-1914 – чиновник Краєвого виділу у Львові.⁵⁶

Олександр-Лаврентій(22.01.1871, с. Мшанна⁵⁷ – ) У 1881-1884 р. навчався у ц-к гімназії ім. Франца Йозефа м. Львова.⁵⁸ Відомо, що складав вірші, що були надруковані в періодиці «Rocznik Samborski»: «Молитва»⁵⁹, «Памятаєш?».⁶⁰ У 1890-1891 р. навчався в сільськогосподарській академії м. Дубляни.⁶¹

Павло Теляковський – учень колегії єзуїтів у Хирові.⁶² Стипендію для його навчання в даному закладі надала графиня Катерина Потоцька (1825-1907).

На 1893 – 1896 практикант⁶³,1897 – 1904 ад’юнкт податкового відділу ц-к староства м. Бучач.⁶⁴, 1905 – 1906 офіціаліст податкового відділу ц-к староства м. Львова⁶⁵. Відомо, що Павло належав до польського товариства «Сокул» та входив до складу керівництва повітової ланки як мінімум у 1898р. та був активним учасником товариства до 1908 р.

У 1907 – 1910 р. знов в Бучачі, серед працівників Повітової каси ощадності.⁶⁶ Після 1910 р. будь які дані з його життя відсутні.

Документи пов’язані з діяльністю о. Т. Теляковського зберігаються в різноманітних зібраннях:

У Archiwum Państwowym w Lublinie у фонді « Chełmski Konsystorz Greckokatolicki» зберігаються документи пов’язані з діяльністю о. Теляковського до переїзду на територію Галичини.⁶⁷

В Archiwum Narodowe w Krakowie у фонді «Archiwum Potockich z Krzeszowic» зберігається кілька листів о. Теляковського адресовані Катерині Потоцькій(1825-1907).⁶⁸

У Ватиканському Апостольському архіві у фонді «Archivio della Congregazione degli Affari Ecclesiastici Straordinari»( Archiwum Świętej Kongregacji Spraw Nadzwyczajnych) знаходиться рапорт о. Теляковського до єпископа Івана Ступницького, що стосується подій, що відбулись 1874 р. у Пратулині.⁶⁹

У Польському музеї (Рапперсвіль) у зібраннях графа Владилава Платера(1808-1889) знаходиться кілька листів від о. Теляковського.(№ 925, 2239).⁷⁰
У ЦДІАЛ у фонд 201, опис 5. справі 344.

У ЛННБ України ім. В. Стефаника у Відділі стародруків знаходиться «Супрасльський Служебник» 1727 року видання ( ЛНБ СТ IV 700 ) де зберігся опис життєвого  шляху священника греко – католицького обряду Теодора Теляковського.

Anatolij Bojkiw