Немає, мабуть, у нашій рідній Україні такої оселі, де б не знали, не захоплювалися, не любили і не шанували творчість Андрія Демиденка і його творчого побратима Миколи Мозгового. Ні на кого не схожий талант і поета, і композитора вмістив у собі самобутню і неповторну пісенну епоху України.

Обидва заслужено і визнано вважаться корифеями рідної пісні. Хоч доля подарувала не так й багато спільно народжених творів. Проте яких! До прикладу, пісня «Веснянка», яку чи не від першого виконання народ наш полюбив і вважає своєю.

«З Миколою Мозговим ми познайомилися тоді, коли звідусіль звучав його незабутній шлягер «Край, мій рідний край», — каже Андрій Демиденко. — Я був у палаці «Україна» і зустрів Миколу, якого знав по творчості. Як виявилося, і він знав мої пісні. Я запропонував Мозговому написати щось разом.

Стриманий і завжди критичний він був не проти, сказав: «Я пишу на свої вірші, але давайте спробуємо». Він запропонував на зразок класиків оспівати пори року. Але цикл не романсів, а пісень. «Веснянка» була першою. Варто сказати, що Микола прекрасно розумівся в поезії, відчуття її в нього було глибоке. Не випадково ж мало писав на чужі вірші, якими не завжди був задоволений.

Коли я приніс «Веснянку», вона йому відразу сподобалася. Через три дні ми зустрілися і пішли з ним в консерваторію, де він уперше зіграв мелодію і наспівав нашу пісню. Нам обом сподобалося.

Через кілька днів ми показали «Веснянку» батькові Мозгового, який працював у системі споживчої кооперації. У підсобці досить приємний і усміхнений Мозговий–старший мав піаніно. Уважно послухав, зіграну і заспівану сином пісню, налив на по чарці коньяку і сказав: «Оце мені подобається! Пісня така, хочеться відразу йти до танцю».

Коли зробили запис, повсюдно «Веснянка» мала зелене світло. Так почалася наша дружба з Миколою Мозговим. Потім ми дописали ще три пісні з задуманого нами циклу про пори року: «Золотиста осінь», «Зимонька–зима» (інша назва — «Новорічно–Різдвяна») і «Щедре літо». Кожна з них стала всенародно улюбленою.

Першим і найкращим виконавцем «Веснянки» був, безперечно, Микола Мозговий. Її згодом почало співати багато українських виконавців: ВІА «Кобза», Ніна Шестакова, Софія Ротару, Алла Кудлай, Надія Шестак, Ольга Макаренко…

А як її полюбили діти, пісня звучала й звучить на святкових дійствах у дошкільних установах, різноманітних конкурсах та фестивалях. Нещодавно свою цікаву версію, нове прочитання «Веснянки», надзвичайно цікаве, зробив ансамбль «Тік».

Веснянка

Вірш Андрія Демиденка, музика Миколи Мозгового.

Ой несе весна відерця

Квітучі та й повні.

Ми з тобою два весельця

У одному човні.

Ой несе весна відерця

Блакитні та й сині,

Ми, немов берізка з кленом,

При одній стежині.

Приспів:

Вигравай же, сопілкар,

На дуді вербовій. |

Накукуй, зозуле, нам

Ти років любові. |2

Ой звела весна кубельця,

Кубельця пташині.

Ми з тобою два джерельця

У одній долині.

Ой несе весна відерця

Квітучі та й повні,

Ми з тобою два весельця

У одному човні.

Приспів.

А як займуться вогнем

Калинові брості,

На заручини до нас

Просимо у гості.

Приспів.