Декілька слів про Червону гору Дністровського каньйону. Побачити одну з окрас Дністровського каньйону нам вдалося під час сплаву 29-30 квітня 2021р.
Насправді – це особливе місце, з висоти 300 м над р. моря відкривається неймовірна панорама на каньйон (фото виходять шикарні, навіть у дощову погоду).
Свій унікальний вигляд та назву отримала Червона гора через відслонення червоних девонських (400 млн р. до н.е.) пісковиків. Червона гора – найтепліше місце на Дністрі, літом, у цьому районі повітря на 5 °С тепліше ніж у селі Берем’яни (що поруч). Оскільки червоні девонські пісковики у літку прогріваються до 50 °С.
Існує легенда, про те звідки походить назва Червоної гори.
“Одного разу напали на тутешні землі великі орди татарви, здобули село за рікою, а людей – одних вирізали, а інших взяли в неволю. Селяни з цього боку річки задумали втікати, але коваль стримав їх. Усі взялися за роботу. Одні нагромаджували на самій горі каміння, розігрівали його до червоного, інші готовили кип’яток, а прадід день і ніч кував залізо на списи і ножі. Це вони так підготовлялися до зустрічі татарів. Татари переплили ріку на конях аж під беріг, але виїхати стрімким берегом на гору не могли. Тоді покотилося на них з гори важке розжарене каміння. Татарва заворушилася, гинули люди й коні, але живі таки видрапувалися на гору і тут також гинули. Ледве татарин висунув голову понад насип, а наші селяни через шию його. Тисячі їх тут погинули, кров текла струмками, земля перемокала і ціпеніла нею. Зачервонілися вся гора. Від того часу цю гору так і називають «Червоною».
Днями на Тернопільщині відбулася серія емоційних літературних зустрічей за участю письменника Андрія Чобота та головного героя його книги Миколи В’юка. Тур охопив місто Бучач та сусідню Трибухівську громаду, залишивши по собі глибокі враження як у Читати далі
У КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради відбувся звіт багаторічної діяльності аматорського творчого колективу закладу. У межах заходу прозвучали хорові композиції, які створили теплу та піднесену атмосферу і викликали щирий відгук у Читати далі
У селі Рукомиш відбулася довгоочікувана подія. Після майже двох років ворожого полону додому повернувся український військовослужбовець Микола Кошеля. Його зустрічало все село з квітами, сльозами радості, щирими обіймами та словами вдячності. Микола народився 24 листопада Читати далі