Культура та історія українського народу безпосередньо пов’я зані з релігійними традиціями. Для гостей Бучаччини пропонуємо відвідати мальовниче село Рукомиш, яке розташоване на північному заході від м. Бучач. Перша зупинка на нашому маршруті – церква св.Онуфрія XVIII ст. – пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована в середині XVIII століття. Церква простих архітектурних конструкцій, з обмеженим членуванням форм і декоративного оформлення, належить православній громаді села. кам’яна фігура св. Онуфрія (середина XVIII ст.) – головна святиня Рукомиша , яка прикрашала браму, що вела до печерного монастиря. Як нещодавно з’ясувалось, це остання робота Іоана Георгія Пінзеля – одного з найкращих тогочасних скульпторів Європи. Що ж до самого Онуфрія, то за однією з легенд, він прожив в самотності 60 років. Це одна з кращих робіт майстра, виконана в камені. Адже недаремно цю скульптуру вважають безцінною. А як вона тут збереглася залишається загадкою. залишки скельного монастиря св. Онуфрія, джерело його імені. Печери є найдавнішими пам’ятками християнства в нашому краї. У них, напевно, перебували перші монахи-місіонери, проповідуючи Христову віру. В одній із таких печер аж до XVIII століття був печерний храм і келії монахів. Варто зазначити, що з переходом ченців в Бучач, скельна церква залишилась, а в ній молились і моляться і досі. Опікується нею місцевий парох о. Михайло Суканець та православна громада церкви святого Онуфрія. Кажуть, ці скелі і молитва у них мають велику оздоровчу силу. травертинові скелі – справжнє диво природи на Бучаччині, адже землі в південній і західній частині покраяні глибокими жолобами річок, потічків із скелястими берегами, приховують кілька невеликих, але дуже оригінальних печер поблизу села Рукомиш. Виникли вони переважно в результаті співпраці людини з природою. хресна дорога, стації які розташовані навколо травертинової скелі – реалізована місцевим парохом, отцем Михайлом Суканцем. На сьогоднішній день село Рукомиш відроджується як духовна святиня. Кожного року сюди приїжджають прочани з усієї Галичини, Закарпаття, Волині. Тут вони сповідаються, причащаються, слухають молитви. Адже це унікальне місце і справді наділене Божою благодаттю.+2
Джерело Бучацький краєзнавчий музей