6.1.1944
зі с. Селинськ жандармерія везла до Бібрки (Львівська область) кількох українських юнаків арештованих за дезертирство з «СС Дивізії». За селом невідомі люди обстріляли з крісів і кулемета підводи з німцями. Німці відпустили арештованих, а самі поспішно від’їхали до міста.
8.1.1944
1) в с Ясенові, район Броди (Львівська область) дійшло до стрілянини між німцями і бійцями українського збройного відділу. Один український стрілець був раненим.
2) в м. Миколаєві над Дністром (Львівська область) два німецьких старшини затримали одного українського підпільника, що був у німецькім мундирі. Друг арештованого застрілив на вулиці одного з старшин і визволив свого товариша. Після того німці перевели в місті облаву. В руки німців випадково попав член ОУН «Ворон». Оточений звідусіль ворогами, він почав відстрілюватись і поранив кількох німців, але швидко впав у нерівному бою, прошитий вісьмома кулями
6.1.1945
на самий Свят-вечір курінь УПА під проводом «Різуна» (Василь Андрусяк) вдарив на сильну випадну базу НКВД в с.Рип’янці (біля Чорного Лісу на Станіславщині). Бій тривав від 10-ї години вечора до 3-ї години ранку наступного дня. Випадну базу зліквідовано. Вбитих 12 большевиків, а невелика частина в самому біллі втекла аж до Калуша.
7.1.1945
на Різдво 1945 р. большевики заатакували з трьох сторін одне село в Сянничині до якого загостила на свята сотня УПА «Сурма» (командир Бурий). Щоби не виставляти село на знищення, сотня по півгодинній перестрілці відступила в ліс на гору Стрілець Великий. При відступі загинув чотовий Квітка, ройовий Коник, а трьох повстанців було ранено. Одержавши підмогу, большевики численністю ок. 600 чоловік почали наступати з усіх сторін на гору, де повстанці зайняли позиції. Від цільного вогню повстанських кулеметів ворожі настули заламалися і, втративши ок 60 чол убитими і раненими, – відступили.
8.1.1945
на третій день Різдвяних свят 1945 р. біля с. Горожанка Велика большевики окружили одну сотню УПА з куреня «Зубри». Після цілоденного запеклого бою, повстанцям вдалося прорватися з окруження, при чому під час прориву (впродовж однієї години) впало 20 повстанців. Большевики втратили 304 бійців убитими, а 30 ранено; повстанці знищили: 11 автомашин, танкетку і панцер, в якому їхав майор НКВД зі своєю дружиною оглядати бій.
6.1.1946
1) в с. Повергів (район Комарно, Дрогобицька область) українські повстанці прогнали із села квартируючих енкаведистів. Останні втратили одного вбитим.
2) в с. Угольна Стрийського району Дрогобицької області ройовий УПА Б. із кількома повстанцями взяли в полон 8 червоноармійціів, що квартирували в цьому селі. Після встановлення, що вони дійсно червоноармійці і , після пропагандивної гутірки з ними, їх звільнено.
3) 80 пограничників НКВД за квартирували в с. Грабівка Перегінського району Станіславської області, куди мав зійти на Свят-вечір відео УПА «Підкарпатський» (командир Павло Вацик-Прут). Командир відділу вирішив прогнати большевиків зі села. Бравурним наступом повстанці розбили вщент ворога, який, залишивши 12 вбитих і 7 важкопоранених, панічно втік. Убиті були: ст.лейтенант НКВД і 4 підстаршини. Наші втрати: 1 убитий і1 ранений.
6-7.1.1946
о 3-й год. ранку курінь УПА під командою полк. «Коника» (Михайло Гальо) розпочав наступ на м. Бірчу (Перемищина), що служило випадковою базою для польсько-большевицьких бандитів з ВП, МО та НКВД. Вони переводили в цьому районі виселення українського населення з прадідівської землі, при тому поповнювали масові грабежі, вбивства й насильства. Ворог численністю око 1500 чол. сильно вкріпився окопами й бункерами навколо міста та чекав із наїженою наймодернішою зброєю кожної хвилини на заслужену кару за свої безчинства. Повстанці з рішучою відвагою наступали на ворожі укріплення з усіх сторін і викинули ворога з його становищ. Сама тільки чота командира «Сухого» здобула і знищила 7 ворожих бункерів. Ворог забарикадувався в центрі міста і далі боронився сильним скорострільним і гранатометним вогнями. В раз гарі бо. гине неустрашимий командир «Коник», а поруч нього геройською смертю падуть сот. «Орський» (Дмитро Караванський) і чот. «Павленко». Повстанці, побачивши впалих своїх командирів, кинулися ще з більшим завзяттям на ворога, але їм бракло муніції і вони змушені були залишити палаюче місто і так закінчили акцію відплати й покарання непоправного ворога. наші втрати в цьому бою: 23 вбиті і 22 поранені. Ворога ж 70 убитих і 150 ранено.
7.1.1946
1) в с. Синягівка Збаражського району Тернопільської області енкаведисти знайшли криївку де був д. «Смерека» і з ним 4 дівчини-підпільниці без зброї. підпільник Смерека до останнього боронить входу до криївки, а вкінці в безвихідній ситуації постріляв усіх дівчат (між ними свої двох сестер), а сам, важкопоранений і непритомний, попав у руки ворога, де вневдовзі помер.
2) в с. Тутмир Єзупільського району Станіславської області енкаведівська лоївка бандита Могильного, переодягнена за наших повстанців, спровокувала дівчину Вовк Параскевію і господаря Чира Михайла. Коли останні зорієнтувалися, що вони в руках большевиків, пробували втікати, але їх постріляно.
8.1.1946
1) підвідділ УПА ім. Колодзінського під командою к-ра З. прогнав енкаведистів з с. Майдан Середній Ланчинського району Станіславської області. Сюди ж прийшов ворог на облаву. Убито 2-ох бандитів і 5 ранено.
2) відділ УПА «Рисі» (командир Гонта) зробив біля с. Манастирець на шляху Журавно-Калуш Станіславської області засідку на авто зі штабом військової частини з Моршина Стрийського району Дрогобицької області. Частина заквартирувала була як гарнізон по селах цього ж терену. Повстанці звели з большевиками 45-хвилинний бій, внаслідок якого вбито 4 енкаведисти і політінструктора воєнкомату Журавельського району та п’ятьох важко поранено, які внедовзі повмирали (між ними один майор. один капітан і два працівники жура вельського райпарткому). Здобуто скоростріл та іншу зброю, а автомашину спалено. Наші втрат не мали.
6.1.1947
у с. Дорогів (район Галич Станіславської області) повстанці знищили першого секретаря райкому партії.
7.1.1947
1) в лісі біля с. Сукіль (район Болехів Станіславської області) емведисти оточили в криївці повстанців «Ворона», «Соловія» і «Сосну». Завзято відбиваючись, повстанці знищили емведівського лейтенанта, а другого лейтенанта важко ранили та в безвихідній ситуації самі пострілялися.
2) повстанці під командуванням сотника С. зробили засідку на емведистів біля с. Крилос (район Галич Станіславської області). Із засідки знищили заст. начальника райвідділу МВД Карпенка та 2 рядових емведистів. Спалили автомашину.
3) на хуторі Підвал-Дроздовичі (район Городок, Львівська область) емведисти оточили в одній хаті підпільника «Ігоря» (крайовий референт пропаганди ОУН Львівського краю Володимир Херсонець). Треба згадати, що це вже була третя з черги зустріч Ігоря з емведистами впродовж останніх 12 годин та що він, відступаючи з боєм в село Річичани через Каменобрід до Дроздович, вже двічі був ранений. На хуторі Підвал, Ігоря оточили в хаті 25 емведистів. Ігор веде бій сам один. Двічі емведисти закидають хату гранатами, думаючи. що Ігор уже вбитий, і обидва рази, підступивши до нього зовсім близько, падають по кілька вбитими від вогню його зброї. Вистрілявши свої набої, Ігор довший час бореться здобутим у ворога автоматом.. Вкінці емведисти підпалють хату. Тоді, зовсім знесилений виливом крові, Ігор, щоб живим не датися, стріляється. В цьому бою Ігор убив 7 емведистів, 7 важко поранив. з них 2 лейтенанти загинули в дорозі до райцентру.
6.1.1948
1) в с. Камянка-Липники (Магерівський район Львівської області) була перестрілка між підпільниками і бандитами з ОББ (отдєл борьби с бандітізмом), які грабували в селян сіно;
2) в с. Пятничани (Стрийський район, Дрогобицької області) двох підпільників вийшли на емведівську засідку. підпільник відкрили по емведистах вогонь, в наслідок чого був вбитий сержант МВД, а інші емведисти повтікали;
3) в с. Чемерин (Олицький район Волинської області) група підпільників мала сутичку з емведистами;
4) в с. Демінка Наддністрянська (Жидачівський район Дрогобицької області) була перестрілка між підпільниками і емведистами;
5) в с. Рівня (Перегінський район Станіславської області) була сутичка між підпільниками і відділом емведистів, що конвоювали арештованих;
6) в с. Камінь (Перегінський район Станіславської області) повстанці постріляли емведистів, що вели арештованих хлопців, уможливлюючи останнім втечу
7.1.1948
більша група повстанців зустрілася з відділом МВД біля хуторів Весела Гора Підгайцівського району Тернопільської області. Розпочалася перестрілка. Повстанці змусили своїм вогнем затихнути дві ворожі кулеметні ланки. Інші емведисти, побачивши своїх вбитих і ранених, почали тікати, вистрілюючи вгору ракети, кличучи допомогу. Їм настигли на допомогу емведівські відділи, що були в той час в довколишніх селах. Повстанці зайняли становища в долині біля с. Курдибанівка Бучацького району, де були залишені фронтові окопи. Розпочався заповзятий бій. По наступаючих емведистах повстанцуі сипонули вогнем, від якого впало багато емведистів вбитими а раненими. П’ять разів наступали на повстанські становища емведівські відділи і п’ять разів мусіли відступати, залишаючи вбитих і поранених, хоч настигла їм нова допомога ще з м. Підгаєць. В бою ворог втратив 45 вбитих, повстанці – 14.
7.1.1948
1) в с. Устечко Товстенського району Тернопільської області була перестрілка між підпільниками і емведистами;
2) в с. Перекоси Войнилівського району Станіславської області групи підпільників звели під час облав бій з відділом МВД. В бою підпільники мали втрати;
3) в с.і Берлоги Перегінського району Станіславської області емведисти, шукаючи по хатах за підводами, натрапили на квартируючих повстанців. Зав’язався бій, в якому ворог мав 2-ох вбитих і 2-ох важко ранених;
4) в с. Дворіччя Микулинецького району Тернопільської області підпільники звели бій з відділом МВД;
5) в с. Загайці Велико-Дедеркальського району Тернопільської області була перестрілка між групою повстанців і відділом МВД;
6) на присілку Збоїська Радехівського району Львівської області перестрілка між підпільниками і емведистами;
7) в с. Дашава Стрийського району Дрогобицької області була перестрілка між повстанцями і відділом МВД;
😎 в с. Дуліби Стрийського району Дрогобицької області підпільник застрілив капітана МВС і ранив 2 емведистів;
9) в с. Лавринів Магерівського району Львівської області підпільники зліквідували стрибка. Здобуто ППШ і гранати;
10) в с. Рясна Польська Брюховичського району Львівської області повстанці зробили засідку на емведистів. Від повстанських куль 1 емведист був ранений;
11) в с. Рясна Руська Брюховичського району Львівської області підпільники ранили 2-ох емведистів
8.1.1948
1) в с. Дуліби Стрийського району Дрогобицької області емведисти зайшли до хати, в якій квартирував підпільник Від пострілів підпільника впав 1 емведист, а 2-ранив. Оточений ворогами, підпільник знищив записким, годинник, порізав одяг та чоботи і розірвав себе гранатою
2) біля с. Головецько Славського району Дрогобицької області група повстанців звела бій з відділом МВД, Ворог втратив 1 вбитого і 1 раненого;
3) на шосе між сс.. Холоїв-Добротвір Радехівського району Львівської області повстанці зліквідували начальник емведівського гарнізону МВС і 1-го бійця МВД;
4) в с. Козлин Олександрійського району Рівенської області знищили підпільники зліквідували комсомольця, що ходив зі зброєю і тероризував населення
6.1.1949
1) в с. Бунів (район Краковець, Львівської області) була сутичка між групою повстанців і відділом пограничників. Повстанці вбили двох пограничників та одного ранили. Самі втрат не мали;
2) в с. Марківка (район Печенижин, Станіславської області) десять емведистів зробили засідку біля однієї хати. Туди переходили в той час підпільники. Зустрівшись, обидві сторони вхопились за зброю, але як одним так другим затялись автомати. Підпільник почали стріляти по емведистах з пістолів. Коли забракло набоїв, підпільник почали кидати на емведистів дровами, що були під шопою. Емведисти, думаючи, що це гранати, втекли до хати. Після цього підпільник відступили;
3) в с. Порозів (район Здолбунів, Рівненської області) група повстанців зробила наскок на станицю стрибків, підчас якого застрілили трьох стрибків.
7.1.1949
1) в с. Уїздці (район Мізоч, Рівненська область) відділ емведистів наскочив на криївку підпільників, зав’язалась перестрілка. Підпільники, побачивши своє безвихідне положення. серед співу революційних пісень та з окликами: »За Україну! За її волю!» відібрали собі життя
2) в с. Воскресінці (район Коломия, Станіславська область) емведисти накскочили на хату, де квартирували двоє підпільників. підпільники кинули між ворога гранати. Зав’язався бій, підчас якого загинув один підпільник, що ранений дострілився;
3) на дорозі біля с.Чортория (район Микулинці, Тернопільська область) підпільники обстріляли емведистів, що над’їхали саньми. Зав’язався бій. Тому що підпільників було тільки двох, емведисти їх окружили. У безвихідному положенні, підпільники відбивалися, доки вистачило набоїв. Останніми набоями дострілялись;
4) в с. Маняві (район Солотвина, Станіславська область) була сутичка між групою підпільників і відділом емведистів;
5) в с. Лісовичі (район Стрий, Дрогобицька область) повстанці звели бій з відділом МВД, В бою загинув один повстанець. По боці емведистів був убитий капітана МВД і один емведист ранений.
8.1.1949
1) в с. Баличі (район Мостиська, Дрогобицька область) емведисти наскочили на хату, де тоді перебував один підпільник. Оточений підпільник довгий час відбивався; врешті у безвихідному положенні дострілився;
2) в с.Дорогів (район Галич, Станіславська область) повстанці звели бій з відділом озброєної радонової адміністрації. від повстанських куль загинули три особи. Повстанці здобули дві рушниці, один автомат і три пістолі;
3) в с. Ясеновець (район Рожнітів, Станіславська область) була перестрілка між групою підпільників і відділом МВД
1950
7.1.1950
1) в с. Новиця (Перегінський район, Станіславська область) опероб. Савін з боївкою 8 чол. заскочили в Хасевича Федора Олексу Х., який втік на горище і звідти кинув між большевиків гранату. яка не вибухла. Большевики почали обстрілювати хату, у безвихідному положенні підпільник застрілився;
2) в с. Слобода Рівнянська (Перегінський район, Станіславська область) спецроб. Коломієць з боївкою 7 чол. заскочили станичного «Богуна», якого большевики в перестрілці ранили. ранений станичний, опинившись у безвихідному положенні, дострілився;
3) в с Угринів Середній (Перегінський район, Станіславська область) повстанці знищили телефонічне устаткування, порізали стовпи та порвали телефонічні дроти.
На світлині: буковинські підпільники.