Оригінальний текст М. Осика (Бучач і Бучаччина історико-мемуарний збірник 1972 рік.) ВЕЛИКДЕНЬ Ще сонечко не зійшло, а вже родина вибирається до церкви, з кобелею повното божих дарів прикритих білим, вишиваним платком. В кобелі і паска, і баба, ковбаса, шинка, печінка, солонина, яйця, масло, сир. хрін і сіль. По воскресній утрені,Читати далі…
Оперативне Фото 1917 року. Вулиця Grunwaldska (Галицька 14-30), зруйнована у період наступу з 3 по 6 червня 1916 року. Вигляд зі староства повітового (бібліотека). Центр Бучача було зруйновано майже повністю. Колона розагітованих більшовиками російських військ залишає фронт і йде отримувати обіцяну більшовиками землю. З приводу російської царської армії генерал БрусіловЧитати далі…
Надзвичайно важко нині бути молодим, важче, ніж у всі попередні роки, хоча це ніколи не було настільки легко, як властиво думати: так, нелегко знайти зміст життя та віру і твердо боротися за них весь свій вік. Кажуть, непростий нині час. Непростий для того, хто внутрішньо схибив. А коли в людиніЧитати далі…
Рівно рік тому, 1 квітня 2020 року було повідомлено про перший випадок зараження вірусом Covid-19 у Бучачі. Жителька міста, 1953 року народження, була госпіталізована у обласний медичний заклад на стаціонарне лікування. Місцева лікарня ще не була обладнана для прийому таких хворих. Джерело – Погляд Читати далі…
Навесні 1941 року дев’ятеро юнаків опинились у чортківській в’язниці НКДБ. Протягом двох місяців їх допитували, а згодом, «у зв’язку з військовою ситуацією», без рішення суду, за наказом Наркому СРСР просто розстріляли. Усім страченим було від 18 до 25 років. 10 квітня 1941 року посеред ночі до помешкань шести сімей зЧитати далі…
Територіальна реформа потрібна, вона назріла давно і, слава Богу, що вона відбулася! Від неї будуть як негативи, так і позитиви. З цього приводу є різні думки, але загальна мета реформи – це віддати владу на місця людям, покращити їхні умови життя, створити можливість управління на місцях, так як це єЧитати далі…
Дорогі вчителі! Від щирого серця дякуємо вам за теплі спогади,знання, які ви щедро дарували нам протягом довгих років. Ви – справжні майстри своєї справи, які вкладають частинку душі в учнів. З вами ми навчалися, раділи першій написані букви і першому прочитаному слову, переймалися невдачами та підтримували у важку хвилину. ВеликаЧитати далі…
Сьогодні відзначає свій ювілей Трибухівська школа. Працівники, випускники та учні підготували чудову відоеопідбірку про школу та святковий виступ. Приємного перегляду.Читати далі…
Юрій Рибчинський: «Так сталося, що Володя був у Києві перед 24 квітнем 1979 року (днем, коли він пропав і його всюди шукали) і ми зустрілися. Я показав йому вірш «Шлях до Тараса», правда, ще недописаний. На що Івасюк сказав: «Я повернуся з Хмельницького, і ми зробимо з нього пісню». ЯкразЧитати далі…
Фрагмент з документального фільму CBC, удостоєному нагород 1990 року, жителька Вінніпегу Міна Роснер (1913-1997), яка єдина пережила нацистський геноцид, вперше після війни відвідує рідне місто Бучач. Джерело Traveler BuchachЧитати далі…
28 лютого–1 березня безсмертним “Двом кольорам” сповнилося 57 років, а 6 березня авторові мелодії композитору Олександрові Білашу було би 90…Дмитро Гнатюк: «Якби тодішні пісні продавалися за нинішніми розцінками шоу-бізнесу, я б нічого путнього не написав. Хтось може назвати ціну Білашевого дива «Два кольори»?!!!» Лариса Білаш-Остапенко: «Якби він жив у більш–меншЧитати далі…
14 вересня 1983 року відбувся прорив ґрунтової дамби Стебницького хвостосховища. Величезна маса висококонцентрованої ропи та твердих відходів, крізь річку Солоницю, ринула в річку Тисменицю й далі в Дністер. Це був селевий потік з потужним гідравлічним напором, з сумарною масою викиду понад 5 млн тонн (з Вікіпедії). «Я працювавЧитати далі…