Отець Макарій (у хрищенні Михайло) Розумійко, ЧСВВ (24 грудня 1903 – 25 жовтня 1972) – народився у селі Липники Жовківського повіту (присілок біля с. Глинськ), син Михайла і Катерини. Навчався в Жовківські гімназії. 25 жовтня 1920 року вступив у новіціят до ЧСВВ у Крехівський монастир. 29 вересня 1925 року склав вічні обіти. Свячення: 30 травня 1929 року – дияконські, 1 грудня 1929 – ієрейські, з рук єп. Йосафата Коциловського у церкві святого великомученика Юрія в Кристинополі. Перебував у монастирях: Бучач, 1930-1931 (викладач латинської і німецької мов у Місійному інституті); Лаврів, 1931-1933 (духівник, сотрудник; викладач історії, польської і української мов); Золочів, 1933-1934 (ігумен); Жовква, 1934-1935 (сотрудник, провідник товариств); Бучач, 1935-1936 (духівник і викладач релігії в Місійному інституті); Крехів, 1936-1938 (духівник, місіонер); Добромиль, 1938-1942 – духівник, викладач німецької мови, місіонер, заступник ігумена, 1942-1945 – ігумен.
31 липня 1945 року заарештований УНКДБ у Дрогобицькій області. Причиною арешту стала відмова приєднатися до «Ініціативної групи» й критика дій її централі. Засуджений 8 грудня 1945 року військовим трибуналом НКВС у Дрогобицькій області за ст. 54-10, ч. 2 КК УРСР, відповідно до ст. 54-2 КК УРСР, до 10 років ВТТ і 5 років позбавлення громадянських прав з конфіскацією майна. Покарання відбував у таборах Хабаровського краю. Звільнений 24 листопада 1954 року. В Україну повернувся у 1955 році з обмороженою ногою, що згодом спричинило ґанґрену. Жив у Львівській і Тернопільській областях: м. Львів, м. Бучач, с. Липники, м. Жовква. Місце проживання змушений був міняти через переслідування з боку влади. Активний душпастир підпільної ГКЦ. Помер у м. Жовква, де й похований на міському кладовищі поряд з іншими оо. василіянами. Вічна йому пам’ять!
