Опис с. Зубрець від Blacky Kamienczanka на сайті https://castles.com.ua/

У центрі – гостра, зі щипцями та фігурами на фасаді мурована Михайлівська церква (УГКЦ, 1821-1826 рр., відновлення у 2008 р.). Храм начебто було зведено на кошти родини Бадені – що вкрай дивно, адже Бадені з’явилися на півдні Тернопільщини лише на початку ХХ століття. Ввічливий місцевий бібліотекар розповів, що храм переобладнали зі старого костелу, але поки що я не знайшла підтверджень цього факту. В селі був і невеликий панський будинок – неподалік храму, зараз не зберігся. Кілька ікон для зубрецького храму намалював у 1920-х рр. Петро Холодний. 

Сільські пошта та сільрада розташовані у приміщенні чи то колишньої школи (це моя версія), чи то все ж плебанії. На школу натякає мініатюрна вежа на даху цієї одноповерхової споруди. 

Гарна брама біля ферм і (на око) досить старого млина, яку я прийняла за браму колишнього маєтку, за його словами, була не аж такою старою (хоча маю з цього приводу сумнів, занадто вона нефункціонально-декоративна для радянських часів).

Бібліотекар же розповів мені і сільську напівлегенду-напівбувальщину про капличку на пагорбі за млином. Колись вона була вже зовсім поза межами Зубреця, біля лісу, тепер же село підкралося до споруди зовсім близько.

За версією бібліотекаря, у капличці на початку ХХ століття був (та й є) похований син місцевого пана, чи не перша жертва ДПТ на півдні Тернопільщини. Хлопця переїхав автомобіль.

В інтернеті є згадки про іншу версію події: нещасного юнака підстрелили у ХІХ ст. на полюванні (часом пишуть, що він сам себе застрелив). Версія бібліотекаря народилася із заміточки у польськомовній “Газеті Львівській” за 17 квітня 1929 року. На сторінці 4, в розділі місцевих новин читаємо:

“БУЧАЧ. Смерть через необережність. Кілька днів тому моторовий (шофер?) Юзеф Самборський у товаристві свого помічника Карчмарчика повертався трактором з маєтку Зубрець, пов. Бучач, до маєтку у Коропці. В дорозі, внаслідок необережності, Карчмарчик потрапив під колеса трактору і через контузію помер”. 

А ось що з цього приводу пише Anatolij Bojkiw

“Декілька слів про випадкову смерть панського сина, що загинув під час полювання у серпні 1896 р. та був похований в родинній каплиці у с. ЗУБРЕЦЬ

Відома справа про смерть сина Альфреда Мисловського стала предметом судового розслідування, що зараз розглядається. Пан Альфред Мисловський гербу Равич, власник маєтностей Коропець та Зубрець , на момент трагедії мав свого єдиного сина, який носив те саме ім’я що батько, а саме Альфред. Однак у нього був ще один позашлюбний син, а саме Мечислав Петро Лукасевич, який після наполегливих старань отримав у 1895 р. дозвіл на зміну свого прізвища на «Мисловський».

Поки пан не жив зі своєю сім’єю, він любив свого позашлюбного сина Мечислава Пьотра Лукасевича.

Пан Альфред передав йому у власність Зубрець та передав усі права від продажу спадкових маєтностей Мечиславу Пьотру Лукасевичу та призначив його своїм спадкоємцем, попередньо вимагаючи від сина в законному союзі Альфреда відмовитись від його частки спадщини.

Саме Мечислав Пьотр Лукасевич-Мисловський став жертвою під час полювання, а Альфред Мисловський (батько) відчайдушно – підозрював, що він став жертвою вбивства, і навіть звинуватив власного сина Альфреда у вбивствіі!

З іншого боку, слідство суду повинно було показати, що смерть Мечислава Пьотра Лукасевича-Мисловського сталася лише та виключно внаслідок випадку . А саме, на очах десятка селян йому довелося йти назустріч підстріленому сірому(зайцю) та все ще не мертвому зайцю та вдарити його прикладом рушниці по голові. Рушниця вистрілила, і постріл вбив його на місці.

Kuryer Lwowski – № 29 – 29/01/1897 – cт 4.

(В кількох джерелах на основі свідчень місцевих мешканців вказано що тут поховано Карчмарчуків) Це неправда – так, у селі загинув Карчмарчук під колесами автомобіля, але було це у 1929.”

Автор фото – https://templesua.jimdofree.com/