Як і більшість пісень (а у співавторстві з Олександром Злотником — усі) «Родина» народилася з поетичного вірша Вадима Крищенка. Композитор досить швидко написав музику.
«Ми знали, що ця пісня для Назарія Яремчука, — розповідає Вадим Крищенко. — «Родина», на відміну від усіх заспіваних буковинцем моїх пісень, виношувалася надто довго. А так, лише щось новеньке давав Назарчику, і він старався якнайшвидше записати. І йому вдавалося відразу кожен ще гаряче записаний твір показати авторам, щоб поділитися радістю. Потім твір звучав на радіо, з концертних майданчиків, з екранів телевізорів. А тут коїлося щось незрозуміле і незвичне навіть для співака. Минув місяць, два, три… Злетіло півроку. А пісні нема! За той час Назарій записав кілька інших пісень. Ми неодноразово зустрічалися, часто розмовляли по телефону. І мені, і Саші Злотнику він щоразу казав те саме: «Хлопці, почекайте. Прийде час і до нашої «Родини» Навіть було таке, що ми з композитором натякнули йому: «Якщо не хочеш, може, дамо її комусь іншому?» А він стояв на своєму: «Почекайте…»
А якось на одному з концертів у Палаці «Україна» Яремчук уперше виконав довгоочікувану пісню. Хоч ми були присутні з Сашею Злотником, нас він не попередив. Ми навіть не сподівалися. «Родина» була другою заспіваною піснею тоді у концерті. Коли закінчив, зала на якусь мить завмерла. Оця реакція глядача на новий твір, ось ця пауза, завжди неймовірно страждальна. Сприймуть чи ні, сподобається чи … Реакція не забарилася: шквалом оплесків, які не вщухали, а перейшли у понад тритисячну овацію, була зустрінута прем’єра нашим вдячним слухачем.
Коли ж ми зі Злотником підійшли за куліси, щоб привітати артиста з таким величним успіхом, то Назарчик сказав: «Я ж недаремно вичекав, бачите, як сприйняли нашу «Родину!» Це відчуття пісні, її часу та місця завжди важливі.
І Яремчук знав це, і вдало та влучно досягав мети. Пісня досить швидко набула популярності, полюбили її й за кордоном. Коли ж її співав Назарій, уже зболений і смертельно хворий, ніби прощався зі своєю рідною багатомільйонною родиною шанувальників його пісні.
Складна життєва доля була у співака, при слові «родина» його зачіпало за живе. Нею жив, марив, тішився, дорожив.
Коли писав вірша, хотів показати сімейну родину, а в пісні, на щастя, значення слова розширилося, набрало глибшого змісту: «Родина, родина — це вся Україна З глибоким корінням, з високим гіллям…» Твір від цього збагатився».

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок — надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече…
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.

Приспів:
Родина, родина — від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина — це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.

В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина — бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття…
Тільки родина, як вічна зернина,
На невмирущому полі життя.

Приспів.