Sticky

”Ой смереко, Розкажи мені, смереко,Чом ростеш ти так далеко, Чарівна моя смереко?..”Пісню ”Ой смереко” Любомир Яким я написав ще 1969 року, хоч її й досі приписують народові Як правило, з піснями відбуваються видозміни через колективну творчість у географічному розвої. В кожному селі одна й та ж пісня співається по–своєму. ЩосьЧитати далі…

Sticky

Я сам родом з Теребовлі, невеличкого містечка, якому дуже-дуже багато років. Колишній уже районний центр, який межує з Буцацьким, також, на жаль, уже колишнім райцентром. Дуже добре пам’ятаю старовинний Бучач, де неодноразово виступав, багато разів проїжджав через це прекрасне, красиве, історичне місто. У свій час робив це частіше, коли щеЧитати далі…

Sticky

Із усіх критиків найбільш великий, найгеніальніший, найбільш непогрішимий — час”. Саме він підтвердив, що недаремно прості люди дали йому ще за життя ймення “народного генерала”. Як не дивно, народ полюбив його за те, що пропрацювавши в міліції і сягнувши найвищих висот, Роман Олександрович Подсаднюк міліціонером (в розумінні радянського чиновника, якогоЧитати далі…

Sticky

«А верба над грай–водою — Наша пісня, наша доля. Хай завжди мене верба Та й додому поверта…» Для тих, хто пам’ятає, як українську вербу оспівували на початку 1970-их. Повсюдно і без акценту. Юрій Рибчинський: “Не раз траплялися випадки, коли зверхність росіян зашкалювала, вони казали, що не розуміють нашої мови. ЦеЧитати далі…

Sticky

Надзвичайно важко нині бути молодим, важче, ніж у всі попередні роки, хоча це ніколи не було настільки легко, як властиво думати: так, нелегко знайти зміст життя та віру і твердо боротися за них весь свій вік. Кажуть, непростий нині час. Непростий для того, хто внутрішньо схибив. А коли в людиніЧитати далі…

Sticky

«П’ятилітній написав я свої перші вірші. Від туги за батьком. Сталося так: мій батько поїхав кудись у справах, я тужив за ним і склав вірші. Відтоді склав я чимало віршів, та від них не лишилось нічого. Батьківська оселя, де лишив я цілу кімнату рукописів, згоріла за першої війни, й зЧитати далі…

Sticky

Андрій Дмитрович Гнатюк: «Батька немає майже п’ять років. Ніхто не телефонує, ніхто нічого не просить, ніхто нічим не цікавиться… Так, ніби Дмитра Гнатюка не було в житті українців…» Дмитро Михайлович Гнатюк (28 березня 1925 — 29 квітня 2016, з інтерв’ю квітня 2014 року): «Живу тим же, що й наш багатостраждальнийЧитати далі…

Sticky

«Летять, ніби чайки, і дні, і ночі В синю даль, В синю даль, А серце мені шепоче: — Кинь печаль. — Кинь печаль. Ген сонце у хвилях заграло, І радість витає навкруг! Наче в світі не стало, Наче в світі не стало Наче в світі не стало Розлук…»Пісню, якій сповнилосяЧитати далі…

Sticky

45 років тому з вуст волинського тріо Мареничів уперше прозвучав суперхіт «Тиша навкруги», а поет-пісняр Вадим Крищенко цій незабутній ері Мареничів написав прекрасного вірша-присвяту Співає тріо Крізь гострий ряск заглушеного залу,Крізь висвисти естрадної юги Вони прийшли і непомітно стали,І зазвучала «Тиша навкруги». Пливла замрія плинною рікою,У співі давня зваба ожила,НеначеЧитати далі…

Sticky

Юрій Рибчинський: «Так сталося, що Володя був у Києві перед 24 квітнем 1979 року (днем, коли він пропав і його всюди шукали) і ми зустрілися. Я показав йому вірш «Шлях до Тараса», правда, ще недописаний. На що Івасюк сказав: «Я повернуся з Хмельницького, і ми зробимо з нього пісню». ЯкразЧитати далі…