Sticky

Про відвагу поета говорить його шедевр – вірш «Монолог невдоволеного галичанина», написаний у 1971 році в період найбільшого розквіту брежнєвської диктатури. “Він народжений, хоч в маленькому, але у співавторстві з Геннадієм Морозом, який живе у Маріуполі. Колись ми разом з ним мешкали в одній кімнаті гуртожитку. Що цікаво, як уЧитати далі…

Sticky

30 січня — величне свято бучацької вулиці імені родини Нестайків, адже наймолодшому з славетних українців, дитячому письменнику Всеволоду Нестайкові сповнилося б 92 роки… Я щорічно вітав українського Андерсена не лише в дні урочі, а за кілька місяців до смерті Всеволод Зіновійович сказав: «Сонечко! Поїдь у #Бучач, вклонися могилі мого діда,Читати далі…

Sticky

Усе минуче, книжки — вічні! До 70–річчя з дня народження Героя України Назарія Яремчука Петро Гадз (голова ФГ «Гадз), Олег Ковдрин (Трибухівський сільський голова), Дарина Максимець (Видавничий Дім «Букрек», м. Чернівці) презентують книжку Михайла Маслія (дизайн Михайла Москаля) «Незрівнянний світ краси Назарія Яремчука» 29 листопада 2021 року о 14 годиніЧитати далі…

Sticky

Надзвичайно мелодійна і надзвичайно вчасна нова пісня Володі Домшинського «Осінній сад», вірш Василя Савчука і Ростислава Коваля. Виконує гурт “Будьмо” – Прикарпатський естрадний вокальний колектив, який співає прекрасні українські пісні чудового композитора Володимира Домшинського!Послухайте лишень яку талановиту молодь має українська пісня, для якої пише і творить один з найкращих вітчизнянихЧитати далі…

Sticky

Видиме — дочасне, невидиме ж – вічне! «Посередній Вчитель викладає. Хороший Вчитель пояснює. Видатний Вчитель показує. Великий Вчитель надихає!» (Вільям Уорд).Так було, є, так і залишиться: ми найкраще навчаємося у тих, кого любимо. Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються Вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім’я.Читати далі…

Sticky

«Пісня про вчительку» — пісенний шедевр. Ще нікому не вдалося створити кращої на цю тему. Вона улюблена і у вчителів, і в учнів, нинішніх і колишніх. «Вчителько моя, зоре світова» — у кого ці слова не лунали на шкільних уроках музики і співів? Не одне десятиріччя лунає вона у всіхЧитати далі…

Sticky

Михайло Гринишин: ”Вівці, мої вівці” я написав під впливом своєї Учительки Соломії Крушельницької. Спочатку її виконували хори, а на початку 1960–их вона вийшла на велику естраду — і хто її тільки не співав…” Маленький покутянин з багатодітної бідненької сім’ї, маючи вроджений від Бога хист до музики і співу, став дляЧитати далі…

Sticky

Розповідає учень Соломії Крушельницької 95-літній Михайло Гринишин – Народний  артист України, професора КНУКіМ , який протягом багатьох років завідував кафедрою хорового диригування: “Вона ніяк не сприймала, та й не сприйняла ”визволителів” — радянську владу. Інколи могла запитати: ”Що з нами буде?”..  Читати далі…

Sticky

«На початку 1980–их я не тільки грав на підмінах, а й навіть був у штаті (отримував офіційно заробітну плату) в бучацькому ресторані «Замок», — про незабутні часи своєї молодості згадує священик парафії Святої Трійці американського міста Бенселвіл, штат Ілліонойс, Богдан Калинюк. — Був тоді як британський ударник і співак зЧитати далі…

Sticky

Антоніна Маренич: «Був теплий сонячний день, ми приїхали на концерти десь під Києвом. Перед виступом до нас підійшла ведуча музичної передачі для закордону на радіо Оксана (прізвище не пам’ятаю) взяти у нас інтерв’ю, після чого вона запропонувала послухати народну пісню. Ми взяли маленький магнітофон «Маяк», який возили з собою, присілиЧитати далі…

Sticky

20 років тому рідному місту — «казці, в якій ми живем» — Сергій Сірий присвятив чудову пісню «Наш Тернопіль» (музика Андрія Вішка), яка отримала широке народне визнання, стала однією з найупізнаваніших візитівок міста, хітом шкільних урочистостей, народним гімном, класикою музичної культури Тернополя. Поет Сергій Сірий (11 листопада 1959 — 4Читати далі…

Sticky

7 серпня Королева Пісні, Герой України Софія Ротару святкує день народження!«Достеменно й сам не знаю, скільки насправді існує вже мелодійних варіантів пісні «Намалюй мені ніч». Принаймні про п’ять знаю точно, — зазначав Микола Петренко. — Вірш 1962 року я присвятив художниці Гері Левицькій, яка написала мій вдалий портрет у майстерніЧитати далі…