Спогади про Бучач Командира куреня 1-ї Української юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького і командира бою під Крутами сотника Аверкая Гончаренко

” Після закінчення Визвольних Змагань, я відбув два місяці в таборі інтернованих коло Перемишля, а пізніше перейшов на працю в Українській Кооперації в Станиславові. Тут я мав різні посади, збіжевого референта, організатора сільсько-господарських кооператив тощо. Я і вступив до Української Дивізії «Галичина» весною 1943 року в БУЧАЧІ, якого повіт входив до Станиславівського Союзу Кооператив.”
В кінці 1943 року Аверкій Гончаренко здійснював вербунок новобранців (брав участь в агітаційних поїздках по містах і селах, закликаючи чоловіків йти до дивізії СС «Галичина»
Звідомлення з вербункової акції в Бучацькому Повіті
9 грудня 1943 р. згідно з наказом командира Дивізії,
6 старшин СС та 31 добровольців-стрільців відійшло до Галичини до вербункової акції. Всіх тих старшин прийняв у
Львові губернатор д-р Вехтер, який у кількох словах з’ясував
важливість нашого завдання. Гавптштурмфюрер Шульце
розподілив у тій справі спеціяльні розпорядження. На 11
грудня ми виїхали в райони нашого діяння.
Праця в Бучацькому Повіті
12 грудня 1943 р, відбулися наради з представниками
уряду і уповажнеиими з Українського Допомогового Комітету у справі вербування добровольців. Тому що всі повітові
уряди були переобтяжені й не могли висилати на села жодних бесідників, справу вербування мусів я взяти на себе разом з уповноваженими Військової Управи. Ми мали відвідати тільки одну волость Золотий Потік, у якому не зголосилося на покликання до дивізії коло 300 добровольців.
17 і 18 грудня відбулися медичні оглядини зголошених, а на 19-го в год 3:20 я від’їхав з Бучача до Львова з
транспортом, який нараховував 40 добровольців. На 20 грудня в год. 8:00 ранком, тобто останнього дня моєї службової поїздки, я зголосився в штабі Дивізії.
Чому добровольці не зголосилися до Дивізії?
Бучацький повіт від якогось часу став районом діяльности большевицьких банд, які разом з жидівськими партизанами, що добре обізнані з місцевим населенням, тероризують і деморалізують околицю. Наприклад, у селі Космирин я був змушений з моїми стрільцями перше вигнати 15
озброєних жидів, заки я міг перевести мою вербункову акцію. Згідно з заявою бучацького ляндкомісаря Гофера місцева жандармерія і поліція занотувала багато таких випадків. Частини для поборювання бандитизму (Sonderabtailungen)
розбили вже багато таких банд і захопили багато амуніції,
зброї та харчів. Y таких умовинах годі сподіватися кращих
вислідів вербункової акції.
Гончаренко Аверко
Добр .-сотник

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total Page Visits: 835 - Today Page Visits: 1