У період пандемії увага кожного українця була прикута до багатьох телевізійних шоу та проєктів. Одним з наймасштабніших із них є «Голос країни», де сотні обдарованих людей своїм талантом прокладають шлях до великої сцени. Уродженка Бучача Ярина Гребеновська теж спробувала свої сили у шоу. Талановита жінка із нестандартним тембром голосу та манерою подачі прикувала до себе увагу тисяч українців, а жителі Тернопільщини з нетерпінням чекали її чергової появи на сцені. Зараз жінка живе та працює у столиці, у неї великі перспективи на майбутнє. Відверто про шоу та своє життя вона розповіла журналістам нашого видання.
«Голос країни» – це колосальний досвід»
– Ярино, розкажіть трішки про себе, адже пересічним жителям області Ви мало відомі.
– Народилась я у Бучачі. Про свою родину можу сказати, що це дуже творча когорта – музиканти, режисери, хореографи, дизайнери. Одним словом, творчі люди, тому я не могла обрати іншого шляху. З дитинства музика стала невід’ємною моєю частиною. Закінчила музичну школу по класу фортепіано. Приблизно з 13 років почала співати в рок-гуртах нашого міста. Відвідувала фестивалі, конкурси, концерти і розуміла, що це мені близьке. Після 11-го класу навчалася у Рівненському державному гуманітарному університеті за спеціальністю режисер, актор і викладач фахових дисциплін. Після закінчення вишу виникло питання: залишатися в Рівному чи ні? Вирішила переїхати до Тернополя, де трохи працювала за фахом у Палаці культури «Березіль». Також працювала на тодішньому телеканалі «Smile TV». Далі зрозуміла, що концертів надто багато і я не можу поєднувати роботу. Вибір зробила на користь музики. Це те, від чого отримую насолоду, а також маю заробіток.
– З Вашої біографії стає зрозуміло, що Ви не мріяли бути юристом чи бухгалтером. Любов до музики була у крові.
– Відчуття, що музика була на першому плані, я мала підсвідомо. У мене не було чіткого бажання стати відомою співачкою. Так само я не прагнула освоїти якусь професію достеменно. Я просто робила те, що мені подобається і від чого отримую задоволення.
– Для Вас любов до музики переросла у спосіб заробітку. Відомо, що Ви професійно займаєтесь вокалом і маєте учнів.
– У той період, коли з’явилося багато концертів та замовлень, зрозуміла, що співом можна реально заробити на життя. Стосовно викладання вокалу, то посилено цим почала займатися після повернення з Китаю. Там ми були з кавер-гуртом майже три роки. І звідти власне приїхали з крихітною донечкою, їй було 10 місяців, коли ми повернулися. Маючи малу дитину, на сцену не було змоги виходити. Я змушена була змінити професію. Однак все моє нутро та душа належали музиці. Я не могла повністю вникати в робочий процес. Одного разу мій спів почула випадкова жінка. Вона почала говорити компліменти і переконувала, що моє місце серед музики. Мої вагання щодо роботи підкріпилися, і я покинула своє тодішнє місце роботи та повністю зайнялася музикою. Так і з’явилися учні.
– Як виникла ідея спробувати свої сили у шоу «Голос країни»?
– Тут варто сказати, що раніше до такого роду проєктів я ставилася скептично. Але зараз зрозуміла, що це колосальний досвід і можна винести багато корисних висновків, а також побачити себе з іншої сторони. Взяти участь у проєкті мене дуже довго вмовляли рідні, друзі, хресна Люда, яка зараз в Італії. Усі ці думки не тиснули на мене, а додавали певного азарту. І я таки кинула виклик собі.
– Як обирали пісню, можливо, була якась особлива підготовка?
– Умови проєкту такі: спочатку ви надсилаєте онлайн-версії композицій. Згодом, якщо ви сподобалися, вам телефонують і кажуть, яку композицію з обраних слід співати на прослуховуванні наосліп. У моєму випадку було кілька улюблених пісень, я надіслала їх, і за два місяці мені зателефонували, повідомили, що я підходжу. Що сказати про особливу підготовку? Напевне, тут йдеться про те, щоби співати так, як відчуваєш і як тобі «вібрує» усередині.
«Глядача потрібно зацікавити і втримати»
– Вашим тренером стала Надя Дорофеєва, можливо, Ви би хотіли бачити когось іншого своїм наставником?
– Ми з вами говоримо відверто, тому насмілюся сказати, що не надаю переваги жодному із тренерів. Вони всі музиканти, всі творчі та класні. Як я вже сказала, це досвід, з якого багато винесла для себе. Дорофеєва надзвичайно гнучка, музична й енергійна жінка. Вона дуже добра, і мені здається, якби я звернулася до неї по допомогу, будучи вже не в проєкті, вона б не відмовила. Тому думаю, що тут якісь слова зайві.
Джерело: Тижневик “Номер один”