Андрієві Малишку початок вірша до майбутнього безсмертного шлягеру «Рідна Мати моя» підказала Мама Платона Майбороди

Андрієві Малишку початок вірша до майбутнього безсмертного шлягера «Рідна Мати моя» підказала Мама Платона Майбороди

У другу неділю травня українці святкують День Матері.

Платон Майборода 1958 року працював над музикою до кінофільму «Літа молодії», де в невеличкому епізоді герой картини частує свою подругу сніданком, дбайливо загорнутим Матір’ю у вишиваний рушник. Режисер Олексій Мішурин запропонував уникнути звичайного побутового діалогу, а дати музично–узагальнений образ Материнської любові, музичний символ Материнського напутнього слова, яке світить юнакові на життєвому шляху. Ця ідея сподобалася композитору, а також його приятелю Андрієві Малишку, який мав написати пісенний вірш.
А ось як у деталях про народження безсмертного твору розповідає поет Андрій Демиденко, йому пощастило брати інтерв’ю у Платона Майбороди для газети «Молодь України» на початку 1970–их. Ще зовсім юний поет сидів у робочому кабінеті композитора, дещо згодом зайшла до них Мати пісняра Одарка Єлисеївна, занесла чай і сіла на стілець, щоб перепочити: «Під час чаювання запитую: «А тепер, Платоне Іларіоновичу, декілька слів, будь ласка, про пісню «Рідна Мати моя». Кого першого запліднила ідея створення? Як довго ви зі своїм другом і побратимом поетом Андрієм Самійловичем Малишком її писали? Платон Іларіонович крутнув головою: «Та я вже стільки про неї наговорив…»
Тут раптом озивається Одарка Єлисеївна: «Андрійчику, синку! Давай я тобі все розкажу так як було. Бо й все проходило на моїх очах. Ми з Малишком Андрюшою жили тоді ще в одній квартирі. Так от, заходжу до них, а вони щось там длубають, про щось буркотять, стиха лаються між собою. Я й кажу: «Що ви там пишете й пишете про одне й те саме… Ви б краще написали скільки я ночей не доспала, скільки тебе, Платошо, і твого брата Жору проводжала в дорогу, скільки своїх очей я виплакала вам услід…» Вони зиркнули один на одного, потім глянули на мене, і зразу ж стали — мов їх підмінили. Й не зронивши ні слова, зачинилися. І вже не виходили — ні опівдні, ні ввечері… Я ж переживаю…
Під ранок прочиняю двері: а там диму — хоч сокиру вішай. А за роялем, бачу, сидять мої хлопці — голі по пояс, але щасливі, мов діти. Коло них порожніх пляшок — ну, ціла батарея… А загледіли мене — разом підбігли, взяли за руки, і почали навперебій — чуть не злякали: «Мамо, Мамо, послухайте! Це про Вас».
Платошка відкашлявся й почав першим: «Рідна Мати моя, ти ночей не доспала… І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала…» Затим, як умів, співав Андрюша. Далі вдвох. Я ж слухала й слухала… А потім ми обнялися втрьох — і вже не стримували сліз… Отак це, синку, було».
Музичний художній фільм «Літа молодії» (кіностудія ім. О. Довженка) став лідер прокату 1959 року — 36.7 млн. глядачів. У ньому вперше прозвучала «Пісня про рушник» з голосу Олександра Таранця.

Рідна Мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива Материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива Материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, розстелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, й твоя Материнська любов.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total Page Visits: 194 - Today Page Visits: 5