«Напевно, щось велике треба мати, Щоб змусить тишу людям заспівать!» (відео).

45 років тому з вуст волинського тріо Мареничів уперше прозвучав суперхіт «Тиша навкруги», а поет-пісняр Вадим Крищенко цій незабутній ері Мареничів написав прекрасного вірша-присвяту

Співає тріо

Крізь гострий ряск заглушеного залу,
Крізь висвисти естрадної юги
Вони прийшли і непомітно стали,
І зазвучала «Тиша навкруги».

Пливла замрія плинною рікою,
У співі давня зваба ожила,
Неначе Мати ніжною рукою
Торкнулася гарячого чола.

Зайшла зоря у пісню чорноброву –
Тремка зоря вишневих вечорів.
Аж прихилитись хочеться до слова,
В якій вогонь любові не згорів.

Донісся запах материнки й м’яти,
Три голоси – відлунь аж двадцять п’ять!
Напевно, щось велике треба мати,
Щоб змусить тишу людям заспівать!

Вадим Крищенко (1976 рік).

1976 року в репертуарі тріо Мареничів з’явилася пісня ”Тиша навкруги”, яка стала справжнім хітом того часу. Цікаво, що луцький поет і композитор Олександр Богачук склав її ще в 1950–их, та вона довго лишалася в записничку автора і чекала свого часу. За одну ніч Мареничі зробили аранжування, розписали пісню на партії і вранці показали авторові. Той лише мовчки скривився… Черговий концерт вже був запланований, і Мареничі відважилися показати нову пісню, адже вона їм дуже подобалася. ”Тишу навкруги” довелося співати тричі, а задоволений Богачук радо приймав вітання…

Тиша навкруги,
Сплять в росі луги.
Тільки ти, і я,
І ясна зоря.

Розкажи мені,
Любиш ти чи ні?
І в очах сія:
”Я — навік твоя!”

Cкільки я пройшов…
А тебе знайшов
У своїх краях,
Ластівко моя!

Згасла вже зоря,
Пісня солов’я,
Лиш любов сія —
І твоя, й моя.

Розкажи мені,
Любиш ти чи ні?
І в очах сія:
”Я — навік твоя!”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total Page Visits: 686 - Today Page Visits: 2