– В 1992 році нардепи роблять красивий, популістський, але абсолютно безграмотний крок – приймають ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”. Мовляв, “бабє – цветЬІ, детЯм – мороженноє”.
– в числі всього іншого, в цьому ЗУ було передбачено право власників квартир об’єднуватися в товариства співвласників.
– закон, який би прописав МЕХАНІЗМ такого об’єднання, з’явився аж через 9 (дев’ять, матері його ковінька!) років – у 2001 ЗУ “Про ОСББ”.
– в т.ч. в ньому була стаття 19, яка вказувала, що будинок як цілісність є співвласністю власників квартир. Причому частина майна є в спільній СУМІСНІЙ, а інша частина – в спільній ЧАСТКОВІЙ власності. Чи читали цей закон чиновники – очевидно, мало хто. Інакше задумались би.
– з 01.01.2004 набрав чинність новий Цивільний Кодекс України, в якому була ч.2 статті 382: “Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання…”. Тобто весь будинок оголошувався спільною СУМІСНОЮ власністю власників квартир.
– нагадаю, вже 12 років діяв ЗУ “Про приватизацію…” і вся країна бадьоро приватизовувала свої халупки, причому більшість не звертали уваги на заморочки з трактуванням ст.10 вказаного ЗУ, і квартири приватизовувалися як окремі об’єкти нерухомості, у юридичному відриві від будинку як цілісності.
– тому група нардепів попросила Конституційний Суд розжувати як для дебілів значення ст.10 ЗУ “Про приватизацію…”, і той сказав, що одночасно із приватизацією квартири виникає право співвласності на допоміжні приміщення та технічне обладнання будинку.
– пройшло ще 7 років. Протягом цього часу знайшлися унікали, які говорили: “Ну так, з приватизацією зрозуміло – виникає право співвласності на допоміжні приміщення. Але ж про купівлю (вспадкування, обмін і т.д.) квартир КСУ нічого не говорив? Значить право не виникає, бє-бє”.
– КСУ слєгонца охренів від такого повороту, і ще раз написав офіційне тлумачення ст.10 ЗУ “Про приватизацію…”, з якого випливає, що право співвласності на допоміжні приміщення та технічні конструкції будинку не залежить від підстав виникнення права власності на квартиру, і, фактично, є похідним від нього і виникає одночасно з ним.
– нагадаю, це був 2011 рік, тобто вже 19 років країна вовсю приватизовувала житловий фонд, поняття не маючи як же це правильно робити.
– 20-й рік дії ЗУ “Про приватизацію…” був знаменний – саме в травні 2012 року Вищий Господарський Суд України прийняв рішення, в якому вперше в історії незалежної України визнав: “Такі да, будинок як цілісний майновий комплекс є співвласністю власників квартир та нежитлових приміщень в ньому, що виключає можливість його перебування в комунальній власності, а балансоутримання – міф совіцької епохи”.
Так от, якщо ВГСУ допер до цього тільки через 20 років, то чи варто дивуватися, що чиновники в якомусь райцентрі, та й в обласних центрах – дупля не ріжуть в предметі?
– 30 жовтня 2013 року Верховний Суд України на замовлення комунальної мафії знов “узаконив” балансоутримання.
– ще нюанс – до переходу на національні стандарти бухобліку (01.07.2000р) діяли 2 інструкції Мінфіну, які прямо забороняли списання приватизованих квартир із балансів відповідних ЖЕКів, але з 2000р ці інструкції втратили чинність, і списувати вже стало не лише можливо, але й потрібно.
А тепер головне питання.
Мер Бучача перед тим 3 скликання був секретарем міської ради. Тобто свою діяльність в органах самоврядування він почав у 1998 році. Приблизно в цей же час починала працювати пані Степанова, яка на сьогодні керує управлінням ЖКГ Тернопільської ОДА.
Чи довели до відома цих чиновників зміст та всі нюанси вищеперелічених нормативних актів? Я не знаю. Мабуть ні. От і працюють, як звикли з 90-х років.
А взагалі, особисто для мене чиновники поділяються на 3 категорії:
– альтернативно обдаровані, які в силу об’єктивних причин нездатні зрозуміти вищеописане;
– цинічні падлюки, які “в темі”, але, користуючись правовою безграмотністю населення, грабують шаленими темпами комунальне майно, доять житлові будинки через ЖЕКи;
– залякані посередності, які теоретично розуміють вищевикладене, але звикли жити за соціалізму, коли навіть рішення пукнути приймалося “нагорі”, та які абсолютно нездатні до впровадження чогось нового.
От така фігня, любі малята…