Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. З нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. Та в Україні її почули здебільшого після смерті. Дві україномовні платівки, які вона випустила за свій кошт, досі шалено популярні…
А от Володимира Цісика, талановитого українського скрипаля, ми знаємо лише як батька Квітки. Саме як людину, завдяки якій вона полюбила музику, ми і знаємо його. Та водночас він і сам був видатним музикантом, талант якого сяяв не менш яскраво, ніж Квітчин.
Володимир Цісик народився в музикальній родині в с. Ліски (нині – Коломийський район Івано-Франківської області). В Коломиї він відвідував уроки відомого в краї скрипаля і педагога Романа Рубінгера. У 1926 році в гімназію прийшов диригент Пилип Баран. Він організував симфонічний оркестр, до якого залучив найкращих учнів-музикантів, в тому числі і Володимира Цісика. Володимир грав в групі перших скрипок. З 1929 року Володимир Цісик став студентом Коломийської філії Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка.
Музичну освіту Цісик продовжив в Празькій консерваторії, де займався протягом двох років в класі скрипаля і педагога Бедржиха Волдая. Повернувшись до Галичини, вступив до консерваторії ім. К. Шимановського Польського музичного товариства у Львові (клас професора Марека Бауера). Закінчив консерваторію в 1936 році. Одночасно відвідував заняття камерного ансамблю в Музичному інституті ім. М. Лисенка у віолончеліста професора Петра Пшенички.
Свій перший сольний концерт Володимир Цісик дав у 20 років, отримавши від самого Людкевича схвальні відгуки та запрошення в оркестр. В 1938 році він заснував перший український квартет, а також був солістом львівського радіо.
Друга світова війна кардинально змінила долю Володимира Цісика, як і багатьох українців. В перші роки війни він викладав у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка та працював у Львівській опері.
1944 року Цісики потрапили до табору переміщених осіб у німецькому місті Байройт. Володимир разом з братом-віолончелістом Зеноном Цісиком та земляком Анатолієм Мірошником створив музичне тріо, яке давало концерти та виступало перед пораненими союзних військ у шпиталях.
На еміграції він одружився з Іванною Кандяк-Лев, яка стала його натхненням та вірною дружиною, що створила умови для розвитку таланту свого чоловіка і їх дітей. У 1945 році у подружжя народилася перша донька Марія, піаністка. І вже в США, куди сім’я Цісиків емігрувала в 1949-му, у 1953 році народилася молодша донька Квітка.
До переїзду в США Володимир Цісик був солістом Віденського симфонічного оркестру та Вагнерівського фестивалю в Байройті. Був професором музики в Українській католицькій семінарії в Куленбурзі в Голландії в 1948-49 рр. В Нью-Йорку, де оселилися Цісики, він працював акомпаніатором в Українському музичному інституті у Нью-Йорку. 15 березня 1955 року подружжя Цісиків, Володимир та Іванна, отримали громадянство США.
7 лютого 1971 року під час виконання кінцівки першої частини концерту в Українському Музичному Інституті у Нью-Йорку скрипалеві стало зле. Дорогою до шпиталю він помер на 57-му році життя. 10 лютого відбулася панахида. 11 лютого, після служби Божої в церкві св. Юра, тіло Володимира Цісика було перевезене до родинного гробу у Філадельфії, штат Пенсильванія.
Безоплатна корекція рубців для ветеранів та ветеранок у Бучацькій міській лікарні Бучацька міська лікарня долучилася до експериментального проєкту Міністерства у справах ветеранів України та надає послуги з безоплатної лазерної корекції рубцевих змін шкіри. Послуга включає: Читати далі
У селі Жизномир Бучацької громади за грантові кошти відкрили спортивний майданчик для дітей і молоді. Ініціювали встановлення вуличних тренажерів волонтерки-переселенки з громадської організації “Рука допомоги ЮА” спільно зі старостою села. Подали заявку на участь в Читати далі
Днями на Тернопільщині відбулася серія емоційних літературних зустрічей за участю письменника Андрія Чобота та головного героя його книги Миколи В’юка. Тур охопив місто Бучач та сусідню Трибухівську громаду, залишивши по собі глибокі враження як у Читати далі