Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. З нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. Та в Україні її почули здебільшого після смерті. Дві україномовні платівки, які вона випустила за свій кошт, досі шалено популярні…
А от Володимира Цісика, талановитого українського скрипаля, ми знаємо лише як батька Квітки. Саме як людину, завдяки якій вона полюбила музику, ми і знаємо його. Та водночас він і сам був видатним музикантом, талант якого сяяв не менш яскраво, ніж Квітчин.
Володимир Цісик народився в музикальній родині в с. Ліски (нині – Коломийський район Івано-Франківської області). В Коломиї він відвідував уроки відомого в краї скрипаля і педагога Романа Рубінгера. У 1926 році в гімназію прийшов диригент Пилип Баран. Він організував симфонічний оркестр, до якого залучив найкращих учнів-музикантів, в тому числі і Володимира Цісика. Володимир грав в групі перших скрипок. З 1929 року Володимир Цісик став студентом Коломийської філії Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка.
Музичну освіту Цісик продовжив в Празькій консерваторії, де займався протягом двох років в класі скрипаля і педагога Бедржиха Волдая. Повернувшись до Галичини, вступив до консерваторії ім. К. Шимановського Польського музичного товариства у Львові (клас професора Марека Бауера). Закінчив консерваторію в 1936 році. Одночасно відвідував заняття камерного ансамблю в Музичному інституті ім. М. Лисенка у віолончеліста професора Петра Пшенички.
Свій перший сольний концерт Володимир Цісик дав у 20 років, отримавши від самого Людкевича схвальні відгуки та запрошення в оркестр. В 1938 році він заснував перший український квартет, а також був солістом львівського радіо.
Друга світова війна кардинально змінила долю Володимира Цісика, як і багатьох українців. В перші роки війни він викладав у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка та працював у Львівській опері.
1944 року Цісики потрапили до табору переміщених осіб у німецькому місті Байройт. Володимир разом з братом-віолончелістом Зеноном Цісиком та земляком Анатолієм Мірошником створив музичне тріо, яке давало концерти та виступало перед пораненими союзних військ у шпиталях.
На еміграції він одружився з Іванною Кандяк-Лев, яка стала його натхненням та вірною дружиною, що створила умови для розвитку таланту свого чоловіка і їх дітей. У 1945 році у подружжя народилася перша донька Марія, піаністка. І вже в США, куди сім’я Цісиків емігрувала в 1949-му, у 1953 році народилася молодша донька Квітка.
До переїзду в США Володимир Цісик був солістом Віденського симфонічного оркестру та Вагнерівського фестивалю в Байройті. Був професором музики в Українській католицькій семінарії в Куленбурзі в Голландії в 1948-49 рр. В Нью-Йорку, де оселилися Цісики, він працював акомпаніатором в Українському музичному інституті у Нью-Йорку. 15 березня 1955 року подружжя Цісиків, Володимир та Іванна, отримали громадянство США.
7 лютого 1971 року під час виконання кінцівки першої частини концерту в Українському Музичному Інституті у Нью-Йорку скрипалеві стало зле. Дорогою до шпиталю він помер на 57-му році життя. 10 лютого відбулася панахида. 11 лютого, після служби Божої в церкві св. Юра, тіло Володимира Цісика було перевезене до родинного гробу у Філадельфії, штат Пенсильванія.
