– класик сучасної української дитячої літератури, на творах якого виросло кілька поколінь читачів. (1930-2014).
Лауреат численних літературних премій, зокрема Міжнародної премії імені Г. Х. Андерсена, яку присуджують найкращим авторам книг для дітей. Премію присвоєно за його найвідоміший твір “Тореадори з Васюківки”.
У 1979 р. цю трилогію було внесено до “Особливого почесного списку” Г. Х. Андерсена.
У 2004 р. Всеволод Нестайко разом з поетом та видавцем Іваном Малковичем опрацювали та опублікували нову авторську редакцію книги “Тореадори з Васюківки”. Твір позбавлено деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному читачеві. “Тореадори з Васюківки” – шедевр дитячої літератури, одна з найвеселіших книг у шкільній програмі. За словами Івана Малковича, був час, коли наклад “Тореадорів” перевищував наклад найкращого тому про Гаррі Поттера.
“Я можу досить чітко назвати книгу, яка визначила моє ставлення до української літератури. Це “Тореадори з Васюківки” Всеволода Нестайка. Мені цю книгу подарувала мама. Теж досить чітко це все пам’ятаю – ми повертались додому всією родиною, мама почала читати мені вголос (хоча я й сам на той момент читав доволі добре). І ось це відчуття свята, відчуття радості з першої сторінки – воно мені пам’ятається до сьогодні.”, – Сергій Жадан.
Батько письменника під час Першої світової війни був українським січовим стрільцем. Воював у лавах УГА, в 1933 р. заарештований чекістами і загинув у концентраційному таборі.
Його дідусь о.Денис Нестайко був відомим громадським діячем, парохом Української греко-католицької церкви в м.Бучачі на Тернопільщині. Кажуть, що саме від нього майбутній письменник успадкував чудове почуття гумору.
Незважаючи на важке дитинство, Всеволоду Нестайку вдалося зберегти оптимізм і бажання дарувати посмішки.
Усім його творам притаманний незмінний “Нестайківський” гумор. Його твори незмінно викликають усмішку.
“Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.”, – Всеволод Нестайко.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
