Дерибанять бюджет!
Влада нічого не робить!
Село занепадає!
Банду геть!
Такі звичні фрази у нашому житті. Але сьогодні не про це…
Восени 2017 року молодь села Костільники, що входить до складу Золотопотіцької об’єднаної територіальної громади, організувала збори, на яких було прийнято рішення взяти участь в Молодіжному проєкті DOBREДій в рамках реалізації програми DOBRE (Децентралізація приносить кращі результати та ефективність). Два роки пішло на написання спочатку однієї проєктної заявки, підписання меморандуму про співпрацю між Золотопотіцькою селищною радою та програмою DOBRE, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, труднощі в реалізації початкового проєкту, кардинальна зміна заявки і те саме, але по іншому та з початку.
А час спливав…
Здавалося б, вже всі про це забули : збори, протоколи, підписи…Та кілька тижнів тому до молодих людей дійшла звістка, що вуличні тренажери, закуплені за кошти американських платників податків, вже не один місяць чекають на встановлення, та звична для українських громадян проблема – відсутність коштів у місцевому бюджеті, – заважала втілити мрію в життя.
Хтось би махнув рукою : « Так завжди!», «Нема з ким Україну будувати!», і пішов би на кухню пити чай та нарікати на владу чи безвладдя.
Хтось… та не костільницькі хлопці…
За один вечір звістка про відстань до таких жаданих тренажерів у три кілометри та кілька тисяч гривень облетіла все село і його представників далеко за його межами, а наступного дня хлопці самотужки вирішили питання доставки. Не стало на заваді втіленню ідеї в життя і відсутність деяких деталей (закладної до тренажера, кілець до ворк-аута…) та інструкції зі збору. В чомусь допоміг інтернет та Нова пошта, в чомусь – робочі руки та зварка.
Після обговорення і узгодження місця розташування майбутнього спортивного майданчика площею майже 200 квадратних метрів на шкільній ділянці, що раніше використовувалася для вирощування сільськогосподарських культур, хлопці дружно взялися до роботи : підготовка площадки, вирівнювання, збір ворк-аута, заливка в бетон закладних… Кілька днів працювали шістнадцятеро небайдужих жителів Костільник : студенти, молодь, батьки школярів. А кожної перерви прибігала чимала група підтримки з числа учнів Костільницької школи. Усіх об’єднала ідея створити майданчик з вуличними тренажерами у своєму селі. Та тільки встановленням ці молоді люди не обмежились: в проєктній документації передбачено закупівлю Золотопотіцькою селищною радою вуличних лавок, сміттєвих баків та облаштування території. Оскільки місцева влада виконати свої зобов’язання не змогла, жителі Костільник самі організували збір коштів, долучились також ті, хто знаходився за кордоном, далеко від рідного села.
Не хочу перераховувати усі проблеми, з якими довелося стикнутися організаторам, але завжди захоплююсь людьми, які не шкодують свого часу та праці для блага громади : Роман Обаранчук, Михайло Климчук, Богдан Степула, Іван Боднарук, Віталій Ціник, Василь Когут, Роман Данкевич, Василь Шиманський, Василь Вуїв, Назар Климчук, Роман Гаврилюк, Дмитро Петрущак, Дмитро Гіль, Михайло Мельничук, Володимир Кацедан.
А крім них ще не один десяток людей, які в міру своїх можливостей долучилися фінансово. Всього було залучено понад сорок осіб.
Попереду ще лишилося засіяти газон, зробити освітлення та встановити відеокамеру. Це вже дрібниці у порівнянні з виконаною роботою.
Тому , якщо ви хочете і далі стиха нарікати на життя – будь ласка! Ваше право!
Але якщо ви хочете його змінити, то вам необхідно так само, як цим молодим людям , закотити рукава і взятися до праці…
Лілія Чорна