В попередній статті ми розглянули основні поняття, що стосуються місцевого бюджету, рекомендую освіжити їх в пам’яті (чи прочитати вперше – як для кого). Сьогодні детальніше поговоримо про джерела доходів бюджету міста та можливості їх росту.

Для початку моя власна спостерігашка: як тільки звичайна нормальна людина стає депутатом, в неї відразу з’являється новий божок – БЮДЖЕТ, який треба постійно годувати (наповнювати). А чи багато депутатів здогадуються про те, що «наповнювати бюджет» – це означає насправді «забрати кошти в тих, хто їх заробляє та передати чиновникам, щоб ті їх тратили»? Невже депутати дійсно впевнені, що виконком міськради потратить гроші значно розумніше, ніж підприємець чи фермер, що їх «створили»? Виходить, що так…

Моя особиста точка зору: податки необхідно збирати, відповідно до закону, але по мінімальних ставках, які тільки в силі встановити місцева влада. І платити мають всі! Щоб було справедливо.  Тому наповнення бюджету заради самого наповнення – не наш шлях. Ще одна обов’язкова вимога: абсолютна прозорість фінансової діяльності органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств чи установ. За кожну гривню громади має бути прозвітовано!

А тепер трохи теорії

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти.

Склад доходів різних рівнів місцевих бюджетів та нормативи зарахування доходів до відповідних бюджетів визначаються Бюджетним кодексом:
– стаття 64 – доходи загального фонду бюджету міста Києва, бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад;
– стаття 66 – доходи загального фонду обласних бюджетів;
– стаття 69 – доходи загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів (всього 21 позиція);
– стаття 691 – надходження спеціального фонду місцевих бюджетів (всього 15 позицій);
– стаття 71 – бюджет розвитку місцевих бюджетів.
Види міжбюджетних трансфертів визначені у статтях 96 та 97 Бюджетного кодексу. Напрями та особливості використання окремих видів субвенцій встановлені статтями 102-105 Бюджетного кодексу. Нормативи зарахування доходів до місцевих бюджетів можна проглянути тут.

Що ж маємо на практиці? Розглянемо основні джерела доходів бюджету міста Бучач за 2018 рік, разом вони складають 98,8% всіх надходжень:

Тепер копаємо детально.

Єдиний податок з фізичних осіб: 5 695 499 грн., 30,95%

Як бачимо, це майже третина дохідної частини бюджету. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

• для першої групи платників єдиного податку – в межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (тобто в 2018 році ставка єдиного податку була не більше 176,20 грн на місяць(1762 грн х 10%));

• для другої групи платників єдиного податку – в межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (до 744,60 грн на місяць (3723 х 20%)).

Збільшити надходження від єдиного податку можна тільки шляхом збільшення кількості зареєстрованих ФОП. Міська влада має досить обмежені можливості регулювання цього процесу. Так, наприклад, практично всі знають той факт, що більшість таксистів міста надають свої послуги без відповідної реєстрації та не сплачуючи податки, але що з цим робити – невідомо. Міська рада не має повноважень перевіряти документи осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність…

Земельні платежі: 3 347 992 грн., 18,19%

В цю категорію я звів всі податки та платежі, що маюсть стосунок до землекористування, тобто орендну плату за землі комунальної власності та земельний податок, як з фізичних, так і з юридичних осіб.

Маємо резерви збільшення цієї категорії доходів міського бюджету. Перш за все – за рахунок формалізації (оформлення правовстановлюючої документації) тих земельних ділянок, інформація щодо яких відсутня в Державному земельному кадастрі та/чи Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Другий напрямок – належна формалізація правовідносин з фактичними користувачами земельних ділянок (зараз формалізовано близько 70-80%), тобто належне оформлення права постійного користування чи укладення відповідних договорів оренди. Справляння з них, в тому числі через судові процеси, всіх законних платежів та збитків, спричинених незаконним землекористуванням в попередні періоди.

Значні сподівання покладаємо на роботи щодо розробки Генерального плану міста, в процесі яких фактично буде здійснено інвентаризацію всіх земель нашого населеного пункту.

Також є інший шлях: підвищення ставок земельного податку. Закон дозволяє місцевим радам встановлювати його в межах від 3% до 12% від нормативної грошової оцінки. Моя особиста позиція – підвищувати слід лише після наведення порядку в галузі земельних відносин. Інакше вийде так, що законослухняні землекористувачі будуть платити багато, а не дуже законослухняні – нічого.

Акцизний податок на пальне: 3 609 075 грн., 19,61 %

Ставка податку фіксована, розмір тої його частини, яка спрямовується в місцеві бюджети, також фіксована – 13,44%. Місцева влада не має жодних важелів впливу на стягнення акцизу з пального…

Адміністративні збори та платежі: 2 302 061 грн., 12,51%

Цей вид доходів міського бюджету відноситься до неподаткових. Сюди входить державне мито, що сплачується за розгляд, оформлення та видачу різних документів (паспортів, правововстановлюючих документів тощо) і судовий збір.

Акцизний збір на сигарети та алкоголь: 1 425 899 грн., 7,75%

Ставка цього непрямого податку фіксована – 5%. Тобто з кожної сотні гривень, яку ми витрачаємо у тютюново-горілчаних відділах магазинів, 5 грн мало би поступати у місцевий бюджет. Але чи так воно є насправді? Мені в руки попав цікавий такий листок, його навряд чи варто вважати офіційною інформацією, але цифри в ньому вірні.

Трішки арифметики.

В місті Бучач проживає 9 254 виборці. Якщо взяти статистику в середньому по Україні (віковий та статевий розподіл населення, статистику курців по вікових групах, середня кількість сигарет на день), то особисто я отримав цифру денної виручки бучацьких магазинів порядка 80 000 грн. або 28 млн. грн. в рік. Таким чином, тільки за сигарети акцизний податок мав би дати 1,4 млн. грн. надходжень до міського бюджету, а ми ВСЬОГО отримали стільки. Не буду рахувати акциз на спиртне, але підозрюю, що бучачани витрачають на алкоголь не менше, ніж на сигарети.

Знаєте в чому тут секрет?

Збір ВЖЕ закладений в ціну на підакцизні товари, але коли Ви при покупці не вимагаєте чек – підприємець отримує можливість привласнити ВАШІ гроші, які мали би поступити в міський бюджет. Реально, за відчуттями, від сплати в бюджет приховується не менше 1,5-2 млн. грн. акцизного збору. А потім бідкаємось, що немає за що встановити нові лавочки в парку чи додатково освітлити вулиці…

Єдиний податок з юридичних осіб:  921 487 грн., 5,01%

Все те ж саме, що і для єдиного податку з фізичних осіб; справляється з тих суб’єктів малого підприємництва, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Податок на нерухомість: 882 891 грн., 4,80%

Колись я присвятив цьому податку цілу статтю, нічого з того часу особливо не змінилося. Сутність податку залишилася концептуально помилковою, його потрібно встановлювати в 0%, без варіантів.

Висновки

Основними джерелами надходжень бюджету міста районного значення були і залишаються єдиний податок, земельні платежі, адміністративні збори та акциз. Резерви росту є для кожного їх виду, але для цього потрібна злагоджена діяльність місцевої влади, фіскальних та правоохоронних органів, масова інформаційна кампанія серед населення, робота з суб’єктами підприємницької діяльності.