А скоро Великдень…та, бачиш, війна…
Так склалося з нами наразі
І плаче в куточку холодна весна
Їй гірко, як нам – бідоласі.
А скоро Великдень… і скоро свята,
Прийде золоте Воскресіння
А моя країна нестиме хреста-
Нестиме, заради спасіння
Стоятиме там серед чорних руїн
Заплакана… змучена… боса…
Гарматний в вухах колотитиме дзвін
І холод кривавий по косах
А скоро Великдень… для чого війна?
Для чого прострілені груди ?
І ця – не по-людськи висока ціна
Безглуздим наказом від “юди”
А скоро Великдень…та, бачиш, війна…
Та, бачиш, у нас катастрофа…
Тепер у нас своя болюча ціна
Тепер у нас своя “голгофа”…
Аліна Войтенко