«Мамо! Мамо! Вічна і кохана. Ви пробачте, що був неуважний. Знаю, Ви молилися за мене Дні і ночі, сива моя Нене…»

Пісня Анатолія Горчинсього (22 червня 1923 — 6 січня 2007) «Росте черешня в Мами на городі» — ровесниця української незалежності! У перший день війни 1941 року Анатолію Аркадійовичу сповнилося 18. Складно нині сказати як і яким чином його Мати зробила неможливе, аби вберегти життя єдиного сина. Вдалося диво, яке на Читати далі

«Облітає півонія, Мов кудись одліта. Білим цвітом півонії Мічено наші літа…» (відео)

«Облітає півонія, Мов кудись одліта. Білим цвітом півонії Мічено наші літа…» На початку 1980–их років львівський поет Богдан Стельмах видав збірку «Сто пісень», де опублікував ті вірші, які стали відомими і популярними піснями з музикою багатьох композиторів, а також додав й ті поезії, які могли би стати пісенними.«Навіть не можу Читати далі

«Впала зiрка в море вечорове. Розминулись ми в життi з тобою, Тiльки хвиля чиста i висока В душу дивиться мою…» (відео)

Перший раз Василь Зінкевич заспівав «Море вечорове» у новорічній програмі 1985 року. Кумир не одного покоління українців довго виношував твір, зате як гарно його зробив! Не раз чула авторка вірша українська поетеса Тамара Севернюк, що ця пісня народилася у нас, в Україні, а не в Іспанії, звідкіля прийшла. А вона Читати далі

Олександр Бурміцький про історію пісні для Петра Гадза «Українське поле» з перших уст (відео)

Олександр Бурміцький “Українське поле” (Петру Івановичу Гадзу на честь 60-ліття) Доле моя, доле, Українське поле, Неозора нива, Буйнолистий сад. Я прийшов до тебе З піснею дзвінкою Молодий і сильний, Наче водоспад. Приспів: А над рікою зорі Купаються в просторі, Неначе човен в морі Пливе моє життя. Твоя безмежна сила, О, Читати далі

«Скільки себе пам’ятаю, Завше світили мені Вікна в задумі розмаю І рушники на стіні…» – Пам’яті Ігоря Білозіра (24 березня 1955 – 28 травня 2000…)

«Поки Ігор обережно таємниче із замріяним прислухом постукував молоточками нот, по складах слів та по словах рядків, та по рядках вірша, пір’їну з якого зронила в мій сон пісенна жар–птиця, минуло декілька днів чи й тижнів, а я за той час уклав собі реєстр наших майбутніх пісень. І було їх Читати далі

«Знову цвітуть каштани, Хвиля дніпровська б’є. Молодість мила, ти щастя моє!»

Коли у кінці 1950–их років почали зводити житловий будинок для українських композиторів на розі колишньої київської вулиці Калініна (тепер Софійська) і Михайлівського провулка, Платон Майборода з матір’ю і роялем перебрався (думалося-гадалося, що тимчасово, а виявилося — на кілька літ!) до великої п’ятикімнатної квартири Андрія Малишка. Поет виділив йому для життя Читати далі