Компанія «ГАДЗ Агро» вже давно вийшла за межі фермерського господарства — понад 26 тис. га в обробітку, найбільший у Європі сад, потужне переробне підприємство, власна фасувальна лінія, сучасна молочна ферма. Але, як каже власник цього підприємства, Герой України Петро Іванович Гадз, «Який я латифундист? Я звичайний фермер, який любить працювати на землі». І в нього справді це виходить.
Ми приїхали на його господарство в рамках АгроЕкспедиції Посівна-2023. Але не змогли оминути стороною сад. Яблука з фірмовою наліпкою «Гадз» продаються у кожному супермаркеті України. Тому запрошуємо Вас на екскурсію садом Гадза, яку провів нам директор по садівництву та овочівництву Тарас Мельник. Але у матеріалі не тільки про сад, а й про те, як формується ціна на яблука та чи вигідний зараз овочевий бізнес.
«На 1 га у нас росте від 5 до 8 тис. дерев»
Тарас Мельник: Такого масштабу саду ви не побачите у жодному господарстві.
Садові насадження займають 600 га. Це інтенсивний плодоносний сад, в якому 90% — це яблуня, 5% груші та 5% сливи. До того ж 50 га — інтенсивне органічне садівництво, де використовують тільки органічні препарати, ентомофаги. Плоди з цього саду йдуть на органічне пюре, з якого виробляється дитяче харчування.
Ще 50 га — розсадник. Кожного року тут вирощують від пів мільйона до мільйона саджанців плодових дерев. Саджанці використовуємо, як для себе, так і реалізуємо в Україні. До речі, ми є першими виробниками садивного матеріалу в Україні, хто експортував саджанці за кордон. Наші партнери у Нідерландах мають велику інтернет-платформу, там ми й продаємо саджанці.
Kurkul.com: Ви наголосили, що у вас суперінтенсивний сад. В чому полягає така технологія вирощування?
Тарас Мельник: У нас були інтенсивні сади, де низька конструкція і 2 700 дерев на 1 га. Тепер ми заклали новий суперінтенсивний сад. На 1 га висаджено від 5 000 до 8 000 дерев. У суперінтенсивних садах урожайність сягає від 80 до 100 т/га. Ось бачимо стовпи, високу конструкцію, яка дасть нам змогу піднести дерева і їх висота буде сягати 4 м. На ці стовпи в майбутньому буде змонтована протиградова сітка, яка рятуватиме наш урожай від опадів. Один град для нас може принести колосальні збитки. Град не постійно, але раз на 2 роки випадає. Ну тут вже від нас не залежить, але ми застраховані.
Читайте також: Сергій Токан: Торік наш сад врятував збиткове рослинництво
Плюс змонтована система зрошення. У нас є великий фертигаційний вузол, насосна станція і за допомогою крапельної трубки ми подаємо не тільки воду, але і всі добрива для дерева. Тому, що наше завдання отримати з такого саду в майбутньому до 80 т/га якісного, хорошого яблука, яке орієнтоване на експорт.
Kurkul.com: Відповідно вся система у вас автоматизована і цим ви спрощуєте роботу по догляду за садом?
Тарас Мельник: Не дуже спрощуємо, тому що у нас росте близько 30 сортів яблук і кожен сорт має свій підхід до вирощування, до проріджування, захисту, удобрення. Тому тут працює велика команда агрономів. Кожен відповідає за свої 150 га, має свою техніку і працює на результат.
Kurkul.com: На що орієнтуєтесь при підборі сортів: в пріоритеті експорт чи переробка?
Тарас Мельник: Наше господарство щорічно бере участь в найбільших фруктових виставках Азії: в Гонконгу, Дубаї, Сінгапурі і вже звідти ми орієнтуємося, який сорт яблук на які континенти у найбільшому попиті. Нашим основним ринком є країни Перської затоки — це Катар, Кувейт, Бахрейн, ОАЕ. Люди з цього регіону полюбляють такий сорт яблука, як Гала — це червоне і дуже солодке яблуко. Тому зараз ми інтенсивно збільшуємо площу насаджень цього сорту.
Kurkul.com: А який сорт перспективний за ціною?
Тарас Мельник: Гала для нас перспективна і за логістикою, і за смаковими вподобаннями клієнтів і за ціною.
Kurkul.com: Виходить Гала популярна у всьому світі?
Тарас Мельник: У США в людей свої смакові вподобання. Наприклад, там популярний сорт Хоней Крісп. Це є клубний сорт, і на його базі в Америці селекціонери виводять всі інші нові сорти. А в Україні Хоней Крісп непопулярний, оскільки він не забарвлюється так, як потрібно. Український покупець не знає цього сорту, потрібно вкладати дуже великі гроші в маркетинг, щоб він став популярним і цікавим тут.
Читайте також: Говард Баффет: Найкращий шлях вперед — підтримати навіть найменших фермерів
Kurkul.com: Зазвичай скільки ви продаєте на внутрішній ринок, скільки йде на експорт?
Тарас Мельник: На даному етапі ми експортуємо близько 30%. Тому що ми закладали сад у 2012 р. і тоді були інші сортові вподобання. А тенденції й ринок міняються, тому починаючи з минулого року ми частково почали замінювати сорти тими, які є експортоорієнтованими. В майбутньому, я думаю, 50% все-таки ми будемо експортувати, а ще 50% потрібно залишити в Україні.
Зі всієї продукції, яку ми продаємо в Україні, 99% потрапляє у мережі, такі як «Ашан», «Велика кишеня», «Сільпо», Metro, Novus. Мережам легше з нами працювати, бо у нас є обʼєми, фасування і т.д.
Kurkul.com: А з закриттям портів доставка дуже ускладнилась?
Тарас Мельник: Це питання актуальне. Зараз ми експортуємо яблука через румунську Констанцу. Витрати на логістику збільшились на 20-30% і тому кінцева ціна, яку ми отримуємо за наш продукт, звичайно знизилась.
Kurkul.com: А з того, що залишається, скільки йде на переробку?
Тарас Мельник: Це глобальне питання і глобальний підхід. Не кожен сорт яблука підійде для переробки. От яблучне пюре виготовляється тільки з певних сортів яблук. Зокрема, найпопулярнішим для пюре є сорт Голден Делішес. Він має досить хорошу консистенцію, досить хорошу цукристість і пюре виходить надзвичайно хорошої якості. Якщо говоримо про заморозку і нарізку на кубики, то це такі сорти, як Ліголь, Гренні Сміт. На переробку також потрапляють яблука, які менш зафарбовані, меншого калібру, розміру або ті, які були пошкоджені.
Але у більшості ми орієнтовані на продаж свіжого яблука. Ми намагаємося бути присутніми практично у всіх мережах не тільки в Україні. Для цього кожного року ми проходимо різні сертифікації, як HAS Global, Органік стандарт. Задля другого ми обмежуємо використання пестицидів та комбінуємо різні органічні засоби, щоб наші яблука були «чистими» від хімії.
«Ціну на яблуко в Україні формує малий фермер»
Kurkul.com: Сергій Токан розповів нам, що при формуванні ціни має місце умовний столичний ринок, куди дрібні фермери здають свої яблука. І мережі відштовхуються від цієї цифри й таким чином диктують ціну в Україні. Хоча дивно, що, наприклад, ви, як найбільший в Україні виробник, не впливаєте на ціноутворення.
Тарас Мельник: Садівництво є дуже цікавою галуззю в плані формування ціни. В Україні є два споживачі: це стихійний ринок і супермаркети. При цьому мережі відштовхуються від ціни, яку диктує ринок. Оскільки ніхто не буде купувати яблуко у маркетах, якщо ціна буде значно різнитись з ринковою. А хто продає яблуко на ці ж ринки — малий виробник.
Тобто ціна яблука в Україні залежить від тих дрібних фермерів. І це не дивно, бо 80% садівництва України зосереджено в руках малих фермерів, які мають в середньому по 30 га саду. Не кожен з них має зберігання чи лінію пакування, тому здає яблука на ринок чи закупівельникам, просто щоб їх продати.
Тому ціна є неконтрольованою на ринку. Іноді у вересні ціна яблука на ринку в районі собівартості, бо всі хочуть просто позбутись його і не рахують економіку. А на сьогодні ціна яблука 35-40 грн/кг і це вже досить високорентабельний бізнес.
Цього року ситуація інша — фермерам через перебої з електроенергією не було, де зберігати фрукти, вони змушені були продати свої яблука. Тому, що у кожній камері контролюється вміст кисню і вуглекислого газу до сотої долі процента і якщо вимкнути світло на 3-4 год, то цей режим збивається і зразу розпочинається процес старіння яблука. Тому його продавали й виграв, той хто тримав яблуко до останнього.
Kurkul.com: Виходить, що на початку сезону малі фермери задають тон занижених цін і ця тенденція триває. За виключенням цього року, коли через перебої зі світлом склади порожні й ціна зросла до 32 грн/кг.
Тарас Мельник: Ну ми намагаємося і в нас є завдання бути присутніми на внутрішньому ринку цілорічно. Тобто ми не продаємо яблуко, коли є ціна, а продаємо поступово. У нас є розписаний графік постачання з кожною мережею. На сьогодні ми ще продаємо торішній врожай яблунь, через 2 місяці у нас почнеться плодоношення ранніх сортів.
Kurkul.com: Тобто навіть за умови, що зараз внутрішня ціна привабливіша, експорт вам цікавіший.
Тарас Мельник: Коли ми почали займатися садівництвом, то теж працювали з роздрібною торгівлею. На ринку немає особливих вимог щодо якості чи сертифікації. Але зараз ми продаємо до 100 т яблук на день. На ринок нереально продати такі обʼєми. Тому найцікавіше звичайно експорт, бо ціна експортна плюс-мінус стабільна і ми в чистому прибутку отримуємо від 15 до 20 грн за 1 кг яблука. А на внутрішньому ринку ціна 7 грн/кг.
От зараз набагато вигідніше продавати, бо ціна в Україні піднялась. Але експорт стабільний — чи у вересні, чи у травні ви продаєте за ринковою ціною $0,7/кг чи $0,8/кг, залежно куди це яблуко пливе. А на внутрішній ринок ми починаємо продавати з собівартості 5-7 грн/кг, а в кінцевому результаті уже в травні яблуко коштує 35-38 грн/кг.
Kurkul.com: Які в подальшому прогнози на ціну яблука?
Тарас Мельник: Ми надіємося, що ціна буде все-таки рости, тому що садівництво дуже трудомістка галузь. На кожному гектарі саду працює, як мінімум одна людина. Дерево треба посадити, підв’язувати, обприскувати, обрізати і доглядати. Це все ручна праця. Тому собівартість кожного року буде рости. Курс долара росте, а з ним ціни на пестициди й, на мою думку, в результаті на ринку лишаться тільки найсильніші гравці.
Kurkul.com: На скільки зросла собівартість вирощування?
Тарас Мельник: По саду приблизно на 25%. Але насправді, я вже бачу, що надалі ключовим фактором формуванні собівартості буде людський ресурс. У нас на Заході люди звикли їхати за кордон і заробляти там гроші. Коли почалась війна, люди отримали можливість виїжджати у Канаду чи США, про що мріяли ще з 90-х. Люди почали виїжджати, тому це дало поштовх власникам більше цінувати спеціалістів і простих людей, які працюють на полі. Тому ми уже 2 чи 3 рази збільшували заробітні плати людям з початку війни.
Kurkul.com: Яка середня зарплата наразі у працівників саду?
Тарас Мельник: Ті, хто зараз працює в саду, мають від 10 000 до 15 000 грн в місяць. Це коли не сезон. А коли розпочинається збір, то до 1000 грн за день.
Велика криза з агрономами. Наприклад, від початку цього року до мене телефонувало близько 5 фірм, які пропонували кошти, щоб купити агронома. Тобто не то, що шукають, а вже пропонують кошти, щоб купити спеціаліста.
«Той, хто почав займатись овочами минулого року, заробив колосальні гроші»
Після ідеальних садів, ми проїхали повз поле, де посіяна цибуля. Всюди встановлена система зрошення, є фертигаційний вузол.
Kurkul.com: Минулого року був ажіотаж на цибулю. Ціна була дуже висока. Це вплинуло на те, що ви сієте цибулю?
Тарас Мельник: От так, як у садівництві, так і в овочівництві в нас є комунікація з фермерами нашого регіону і цілої України. По цибулі ми спостерігаємо те, що дуже багато справді в Україні, особливо на Заході, площ під цибулею, але є і дуже багато агрономічних проблем. Тому що цибулю вже сіють всі, а виростити її — це зовсім інша річ. У кінцевому результаті ми все ж таки більш обнадійливо ставимося до того що ціна буде досить висока.
У нас завдання отримати мінімум 70 т/га. Ми ставимося до цього професійно і з відповідальністю. я думаю внаслідок високої врожайності та користуючись з правильного технологічного підходу ми все ж таки зможемо досягнути рентабельності
Потім ми приїхали на поле, де якраз відбувалась висадка саджанців помідорів. Плантацію під цей овоч тут заклали вперше. Хоча пан Тарас і керує всім сектором садівництва й овочівництва, але ми побачили, що на полі головним був усміхнений чоловік, пан Ігор.
Тарас Мельник: Наш партнер, Ігор — фермер з Херсонщини. Він 20 років займався овочівництвом на Херсонщині. Мав там велике господарство, майже все втратив. Наразі ми з ним розвиваємо овочівництво у господарстві. Ми надаємо їм нашу базу — трактори, поле, а вони вчать нас технології.
Kurkul.com: Тобто, якби не ваші партнери-херсонці, то овочівництва не було б?
Тарас Мельник: Ідея зайнятись овочівництвом виникла раніше. Минулого року у нас було висаджено 30 га моркви, яку переробили на пюре для соків і смузі. Перед цим ми закладали 60 га під кабачок і гарбуз також для пюре. Тобто все звелось до того, що у нас є завод, який переробляє великий об’єм, як фруктів, так і овочів, і його потрібно завантажувати, щоб він був рентабельний.
З партнерами ми проходимо технологічний цикл, бо всі ми віримо у Перемогу і колись вони вернуться додому щасливо, а от ми продовжимо цим займатися.
Kurkul.com: Є взагалі проблема виростити помідор на Заході? Оскільки, переробник Андрій Бігленко з Херсонщини розповідав, що в Україні, крім Півдня нереально виростити такі обʼєми і отримати особливий смак томатів.
Тарас Мельник: Ну, я думаю, буде трішки важко, оскільки в нас нема суми ефективних температур таких, як на Півдні України. Але ціна буде досить привабливою. Дуже багато заводів є на Заході Україні, які займаються консервацією чи виготовленням томатної пасти. Оскільки, на жаль, з Херсонщини та Запоріжжя помідори тимчасово не постачаються, то це поки перспективна ніша.
Kurkul.com: Якщо не секрет, які сорти висаджуєте?
Тарас Мельник: Ми вирощуємо 3 гібридні сорти томатів. В їх підборі дуже велику роль відвели саме сумі ефективних температур і кількості днів до виходу з розсади. Тобто масштаби господарства дуже великі й нам велику кількість людей прийдеться залучити до збору. Тож, якщо ми говоримо про помідори, ми намагаємось змістити період збирання від 10 серпня і закінчити 10 вересня. Бо далі люди нам будуть потрібні для збору яблук. Ми плануємо, що на зборі як овочів, так і фруктів, буде працювати 1800 людей.
Збір врожаю з перших сортів ми плануємо в районі 20 липня. Це будуть яблука сорту Ерлі Женева, потім піде Паперівка, далі Селеста і тільки тоді вже вийдемо на осінні та осінньо-зимові сорти, як Гала, Голден Делішес, Фуджі, Ред Делішес, Ренет Симиренка тощо.
Kurkul.com: Крім цього, які ще овочі плануєте вирощувати?
Тарас Мельник: Нам для пюре і соків потрібна морква. В минулому сезоні цей овоч був дуже рентабельним. Коли у довоєнний час морква продавалась там по 5-6 грн/кг, то минулого року — 14-20 грн/кг. Тобто, хто почав займатись овочами минулого року, заробив колосальні гроші. Тому, що був дуже великий дефіцит, як цибулі, так і капусти чи томатів.
Kurkul.com: А ось щодо вибору культур для того ж овочівництва чим керуєтесь?
Тарас Мельник: Коли ми заходимо в щось, то впевнені на 100%, що будемо успішними в цьому. Якщо ми б були не впевнені, тоді не заходили б. І якщо ми уже посіяли томати, то залучаємо максимальні зусилля для того, щоб цей проєкт був успішним і рентабельним.
Читайте також: Фіолетову картоплю вивезли на звалище — Микола Гордійчук про нішеві напрямки
Ну і до того ж зважаємо на потреби переробних потужностей. Тому кожного року вирощуємо 200 000 саджанців смородини і зараз це суто для себе, бо потрібне пюре. Маємо також 10 га буряку. Плануємо ще 100 га вишні посадити й зараз закупили багато теплиць, де в майбутньому, я думаю, буде суниця.
Kurkul.com: У вас є орієнтири скільки коштує закладка саду смородини?
Тарас Мельник: Тут все залежить від якості матеріалу. Ми саджанці смородини вирощуємо під себе, то дешевше. Коли ми говоримо про смородину, то середньостатистичний саджанець в Україні коштує 15 грн, а на 1 га у нас близько 5 000 саджанців. Тобто це $2000. Плюс ще система зрошення $1500. Тобто в межах $4000. І далі це все під механізований збір.
Kurkul.com: Груша — найрентабельніша культура у садівництві?
Тарас Мельник: Так, якщо ми говоримо про багаторічні плодові насадження. Наприклад, на щорічних конференціях FAO Андрій Ярмак розповідає, як заробити 1 млн з га. І сюди вписується груша. Але є така проблема, що для груші немає рівномірного споживача: в певні місяці її купують, а у деякі її дуже важко продати. Здебільшого грушу вирощує дрібний фермер, який в результаті отримує просто мізерні кошти. Він не має можливості реалізувати її в супермаркет, бо відсутня логістика, сортування та пакування.
Масштаби та технології саду Гадза справді вражають. І якщо раніше тон задавало садівництво і потреби ринку, то вже зараз бачимо, що ключовою стала переробка і потреби диктує сама вона. «Починати завжди важко. Для прикладу раніше ми робили пюре тільки на замовлення, а зараз кількість замовлень ми фізично не можемо виконати». І разом з садом і площами зростає й асортимент продукції ТМ «Гадз».
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.