ІЛЛЯ РЄПІН – художник світової слави та українського походження, “привласнений” Росією собі

Ілля Рєпін (5 серпня 1844 р., слобода Осинівка біля Чугуєва на Харківщині — 29 вересня 1930, Куоккала, Терійокі, Фінляндія) — художник-живописець, один з ключових представників напряму реалізму в Російській імперії; академік російської Імператорської академії мистецтв, її професор-керівник майстерні та ректор. Причому саме його майстерня користувалася найбільшою найпопулярністю серед учнів.

Останню чверть життя художник прожив у Фінляндії, у своїй садибі Пенати в Куоккалі, де написав низку картин та мемуари, відому книгу «Далеке близьке».

Попри те, що більшу частину життя Ілля Рєпін був далеко від рідного краю, він завжди намагався зберегти зв’язок із рідним містом, Слобожанщиною й Україною, а українські мотиви відіграли важливу роль у його творчості. “Українська тема” відображена у багатьох його картинах, найвідомішими серед яких є такі шедеври як “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (один варіант зберігається у Санкт-Петербурзі , другий — у Харкові), “Вечорниці”, “Гайдамака”, “Чорноморська вольниця», “Гопак”, «Солоха і дяк» та інші. Крім того він ілюстрував твори Миколи Гоголя “Тарас Бульба” і “Сорочинський ярмарок” та книги свого близького друга Дмитра Яворницького “Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу” (1887).

Емоційну та духовну спорідненість митця з батьківщиною засвідчив і його заповіт – за останньою волею І.Рєпіна, його мали поховати у рідному Чугуєві. Та через панування в Україні більшовицької влади художника поховали у парку поблизу його будинку і пагорба, який він називав Чугуєвою гіркою.

Цікаво, що більшовицька влада намагалася повернути його до Росії (тоді вже СРСР), підсилаючи агентів, в тому числі й відомого письменника Корнія Чуковського. Повернутися його вмовляла одна сімейна пара, намагаючись спокусити матеріальними вигодами, а коли художник навідріз відмовився (“Я не багатий, але і не настільки бідний, щоб приймати ваші гроші”, відрізав він), спробувала отруїти його, дружину та сина яблуками (аналогії напрошуються самі собою). Згодом совєтам вдалося заманити до себе онука митця Дмитра навесні 1935 року. А в серпні того ж року його розстріляли. Навряд чи Іллю Рєпіна в СРСР, де всі його полотна були націоналізовані, чекала би краща доля…

Добре, що могила нашого видатного земляка збереглася. Можливо, колись він таки повернеться додому, до рідного Чугуєва…

Diaspora.ua, 2019

Текст підготовлено для Diaspora.ua на основі відкритих джерел, передрук і використання – ЛИШЕ за умови активного посилання на Diaspora.ua