Днями Бучацька міська рада виставила офіційні цифри щодо сплати ПДФО з одного гектара орендованої землі. Якщо говорити простою мовою, то це податок, який платиться з оренди паїв. І тут виникає дуже цікаве питання: на ринку в межах нашої громади за паї всі платять людям плюс-мінус однаково, але в офіційних звітах суми податку з одного гектара відрізняються в рази.
Справа тут зовсім не в тому, що десь земля краща, а десь гірша. Усе впирається, мабуть, в прозорість та совість кожного суб’єкта господарювання.
Це не гроші фермерів, це гроші людей
Давайте розпочнемо з головного, про що часто забувають: ПДФО — це не податок з кишені агрофірми чи фермера. Це гроші, які вираховуються з доходу самого власника паю, який віддав в оренду. Фермер тут — просто посередник, який має ці гроші утримати й чесно віддати в бюджет.
Найважливіше те, що 64% від цього податку залишається прямо у нас, в Бучацькій громаді. Це саме ті живі кошти, які мають іти на благоустрій тих сіл, де ці паї розташовані:
- На нормальний ремонт доріг і світло на вулицях;
- На те, щоб сільські школи, садочки та амбулаторії не закривалися;
- На вивіз сміття та інші щоденні проблеми села.
Що відбувається?
Оскільки на руки люди всюди отримують приблизно однакову плату за оренду, підсумковий податок з одного гектара чітко показує, що саме аграрії відображають у платіжних документах (останній стовбець таблиці).
• Ринкові тарифи на папері: Високі цифри в таблиці вказують на те, що податок сплачується дійсно з усієї орендної плати, а всі нарахування йдуть через банківські картки чи касу. Відповідно, податок з паю йде максимальний і село отримує гроші на свій розвиток.
- Приховування фактичної сплати оренди власникам паїв: низькі цифри в таблиці – приховування частини орендної плати одержаної на руки власникам земельних ділянок.
То що робити, аби всі платили однаково?
Оприлюднена статистика — це не просто привід поговорити і забути, це чітка вказівка до дій для кожного з нас: як орендарів, так і орендодавців. Потрібно вирівняти ситуацію і змусити всі підприємства громади робити однаковий внесок у розвиток інфраструктури.
Ми маємо досягти підвищення обізнаності власників паїв. Громаді потрібен відкритий діалог із власниками паїв, щоб вони мали розуміння взаємозв’язку “податок-благоустрій” та вимагати від орендарів повного офіційного оформлення кожної гривні.
Регулярний публічний моніторинг. Публікація таких звітів має стати постійною практикою. Відкритість стимулює здорову конкуренцію між підприємствами: ніхто з місцевих виробників не захоче демонструвати гірші показники внеску в громаду на тлі своїх колег. Публічний моніторинг та увага односельців часто діють значно краще за будь-які перевірки та аудити.
Не зайвим був би і звіт органів місцевого самоврядування про те, куди саме були спрямовані ці кошти: щоб кожен власник паю розумів на що, власне, пішли податки з його орендної плати за користування земельною ділянкою.
Регулярний публічний моніторинг. Публікація таких звітів має стати постійною практикою. Відкритість стимулює здорову конкуренцію між підприємствами: ніхто з місцевих виробників не захоче демонструвати гірші показники внеску в громаду на тлі своїх колег. Публічний моніторинг та увага односельців часто діють значно краще за будь-які перевірки та аудити.
Не зайвим був би і звіт органів місцевого самоврядування про те, куди саме були спрямовані ці кошти: щоб кожен власник паю розумів на що, власне, пішли податки з його орендної плати за користування земельною ділянкою.
Джерело вихідних даних Бучацька міська рада – територіальна громада
0 коментарів