Зі Швецією в українського вболівальника пов’язані лишень приємні спогади. Наша збірна перемагала “Тре Крунур” у 2008 році в товариській зустрічі, била скандинавів у фіналі турніру на Кіпрі в 2011-му й здобула легендарну звитягу на Євро-2012 – першу в історії виступів України на чемпіонатах Європи. Вихід на “вікінгів” у 1/8 фіналу Євро-2020 доповнив список приємностей, адже саме їхня важка перемога над поляками вивела підопічних Андрія Шевченка у плей-офф – і саме Швеція була найбільш вигідним варіантом на цій стадії.
Лідерство шведів у групі – оманливе
Команда Янне Андерсона на цьогорічному турнірі стартувала з “нулів” у матчі проти Іспанії, потім мінімально перемогла Словаччину, а в останньому турі перестріляла “Кадру” – результати виглядають переконливо, але рівень футболу шведів виглядав вкрай суперечливо. Зокрема, у матчі проти “Фурії Рохи” всі нахвалювали оборонний блок, однак іспанці створили 6 явних гольових нагод, прошиваючи захист “Тре Крунур” завдяки змінам позицій та діагоналям. “Синьо-жовті” тоді продемонстрували серйозні проблеми при перебудовах – зокрема, опорники не синхронізували свої рухи, часто залишаючи великі шпарини в центрі. Та і індивідуальних привозів вистачало.
Зі Словаччиною “вікінги” увімкнулися лишень на останні півгодини, а до того було тільки кілька ударів в молоко на 0,09 очікуваних голів – цей поєдинок став одним із найбільш нудних на Євро-2020. Лише з поляками Швеція розкрила свою атакувальну міць, забивши тричі (Форсберг відзначився вже на 2-й хвилині), однак тут варто не забувати про проблемність нинішньої “Кадри”, її камбек з 0:2 і пропуск третього гола у контратаці в компенсований час, коли вже всі пішли уперед.
Звісно, у кожному з цих поєдинків були не тільки проблеми. Шведи продемонстрували грамотну організацію гри, демонстрували вражаючі індивідуальні перформанси (Ісак є найкращим дриблером Євро-2020, наприклад), а загалом команда запам’яталася здоровим прагматизмом. “Тре Крунур” не намагаються перекомбінувати чи перепресингувати суперників, сідаючи в низький блок і працюючи другим номером.
Швидкі контратаки після коротких перепасовок – саме в цьому й полягає суть скандинавів на цьогорічному турнірі. Проблема Швеції криється в тому, що їхній стиль межує з вбогістю (нехай і грамотно організованою), а конкретно для України кращого суперника у плей-офф придумати було неможливо. Гра цієї збірної є надзвичайно зручною для наших хлопців.
Швеція: хороша, погана, зручна
На Євро-2020 підопічних Андрія Шевченка легко прибивали завдяки агресивному пресингу – вони програли командам, які перебувають у топ-3 за кількістю пресинг-дій на чужій третині. Українці стали четвертими з кінця за кількістю пресинг-дій проти себе й другими з кінця за успішністю цих дій проти себе. Нідерланди й Австрія розуміли, що інтенсивний “накрив” “синьо-жовтих” обов’язково виллється у швидке повернення м’яча на чужій третині.
Шведи ж у такий футбол не грають, хоча суперники дозволяли проявити його. “Тре Крунур” на Євро-2020 йдуть 20-ми за спробами пресингу й 21-ми за його успішністю – підопічні Янне Андерсона не заважають суперникам готувати свої атаки. Скандинави обмежуються 29,6% володіння (найнижчий показник на турнірі), 244 передачами на 90 хвилин (найнижчий показник на турнірі) й кожен шостий свій пас відправляють на дальню дистанцію. Можна було б назвати це примітивом, однак за кількістю передач у штрафний “вікінги” йдуть на рівних з Україною (111-112), за точністю прогресивних пасів Швеція переважає на 7%, а за кількістю перехоплень команда лідирує на чемпіонаті.
В атаці “Тре Крунур” стараються грати якомога вертикальніше, вилітаючи в контратаки або запускаючи лонгболи на хід. Проблема полягає в тому, що більшість таких виносів не є успішними – нападники збірної погано ведуть єдиноборства (від 11% успішності у Берга до 31% успішності у Ісака). Взагалі, у повітрі скандинави не вражають, перемагаючи лишень у 36% дуелей.
Таким чином, зі стандартів Швеція виглядає не дуже гострою командою (хоча зі Словаччиною кілька подач вдалося небезпечно замкнути), а при позиційному наступі “вікінги” допускають занадто багато втрат (треті з кінця на Євро-2020). До того ж, вони не віддали жодної передачі врозріз. Якщо наші заб’ють першими, у шведів почнуться дуже великі проблеми – скандинави занадто сильно заточені на гру від суперника.
Україна значно сильніша в атаці…
Команду Андрія Шевченка справедливо критикували за провали під інтенсивним пресингом, відсутність стабільності, а також за неоднозначні тактичні рішення – зокрема, за вихід Марлоса на лівому фланзі у матчі з Нідерландами, а також за переведення Маліновського на позицію лівого вінгера та за сиру (хоча й цікаву) систему гри через фланги (з ротацією виконавців та колективною безвідповідальністю). Втім, усі експерти одностайно сходились на думці, що Україна шикарно відпрацювала у позиційній атаці.
На груповому етапі Євро-2020 “синьо-жовті” награли на 4,7 очікуваних голів. Серед нетопових збірних вищий показник мала лишень Данія, хоча тут варто розуміти – левову частку з цих 4,7 xG забрали на себе перший тайм у Амстердамі й гра до перерви проти Македонії. В інших випадках нас задушили пресингом, але шведи робити цього не стануть – а в такому випадку не буде зайвим нагадати про більший середній xG українських ударів (0,130 проти 0,153), кращу середню точність (2,78 vs 4,05 влучань у площину), значно вищу кількість обіграшів на дриблінгу (8,67 vs 11,20) та точність передач (80,5% проти 85,9%).
Головним креативником нашої збірної став Маліновський, якого нещадно критикують – за гостротою пасів із зони лівого напівфлангу Руслан став другим після Забітцера, не дотягнувшись до нього всього на 0,1 xT. А це, між іншим, зовсім не рідна позиція лідера Аталанти.
Україна тішить осмисленістю свого володіння та грамотною побудовою виходу в атаку. Її основу становлять індивідуальні проходи в глибину – підопічні Андрія Шевченка не дуже якісно просувають м’яч через передачі, але класно тягнуть його на дриблінгу. За кількістю подібних ривків (64) “синьо-жовті” стали п’ятою командою на Євро-2020. Крім того, наша збірна виділяється кращою, ніж у шведів, підготовкою атак: за показником SCA (дві заключні дії перед ударом) українці стали 12-ми на груповому етапі (54 SCA), в той час як “Тре Крунур” йдуть третіми з кінця. До речі, Маліновський в цьому плані ділить друге місце з Де Брюйне, Дюмфрісом і Френкі де Йонгом – у них по 13 SCA.
Також варто зазначити, що Україна більше дорожить м’ячем. При володінні на рівні 49% колектив припустився 258 втрат, в той час як Швеція має аж 313. Більше було тільки у чехів та поляків.
…але є одне але
Словом, очевидно, що Україна значно потужніша в позиційному наступі. Проблема полягає лишень у тому, як підопічні Андрія Шевченка скористуються цим аспектом – шведи точно дозволять нам розігрувати м’яч у центрі, але на своїй третині вони обороняються дуже щільно. В захисті “Тре Крунур” виграли 63,8% єдиноборств, а от Яремчук у нападі виходив переможцем всього з 23,21% дуелей – конкретно ж в атаці цей показник опускається до 11%, або ж до 3 перемог у 27 епізодах. Рома шикарно виглядає, коли є можливість обігратись і скинути м’яч (в таких випадках його робота корпусом вражає), але у самотності нашого форварда залишати не можна.
Не краща статистика і у Маліновського. Видавши аж 63 єдиноборства, українець програв 40 епізодів. Взагалі, робота по нічийних м’ячах та в контактній боротьбі сьогодні становитиме величезні проблеми, адже шведи лідирують за кількістю перехоплень. В цьому аспекті підопічні Андрія Шевченка повинні дати бій усього життя. Якщо скандинавів “положать” у єдиноборствах, перемога буде за Україною.
Кадрова ситуація
У збірної України немає дискваліфікованих, але з травмованими ситуація складна. Попов так і не зміг відновитися від травми, покинувши табір збірної, а от Зубков залишився – Олександр повернувся до тренувань, виконуючи вправи з м’ячем. Втім, його участь у сьогоднішній зустрічі здається малоймовірною. Олександр Денисов так і зовсім заявив, що вінгер не зіграє зі Швецією.
Крім того, були певні проблеми з коліном Яремчука, але тривала пауза у матчах дозволила нападнику відновитись. Роман тренується в загальній групі й на 99% вийде в основі. Інших проблем зі складом у нашої національної команди немає.
У шведів була схожа ситуація – після виходу в плей-офф ЗМІ повідомляли про пошкодження Форсберга й Ольсена, але зараз з обома усе в порядку. Під питанням лишень участь Сванберга, у якого був COVID-19. Форвард Болоньї вийшов з карантину ще перед матчем проти Словаччини, але у заявку не потрапляв.
Орієнтовні склади на матч Швеція – Україна
Швеція: Ольсен – Лустіг, Ліндельоф, Даніельссон, Аугустінсон – Кулусевскі, Ольсон, Екдаль, Форсберг – Ісак, Куайссон
Україна: Бущан – Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко – Степаненко – Ярмоленко, Шапаренко, Зінченко, Маліновський – Яремчук
Прогноз – 0:1
Попри всі переваги в структурі атак українців, варто пам’ятати один важливий факт – у шведів 10 футболістів із заявки грають у топ-чемпіонатах, а наших гравців там втричі менше. Кулусевскі, Форсберг, Ісак, Ліндельоф – всі ці прізвища відомі кожному вболівальнику за виступами в найсильніших клубах Європи (або за голами в їхні ворота). Щонайголовніше, всі ці виконавці демонструють елітний рівень гри на Євро-2020.
В цілому ж, Швеція не зраджує своїм принципам. Це все той же якісно організований і прагматичний колектив, що і на попередніх великих турнірах. Це не світовий гранд, але і в середняки “Тру Крунур” записати важко – це збірна другого ешелону, яка йде в одному ряду зі Швейцарією та Хорватією. В цей список можна записати й Україну, але тільки за умов перемоги над “вікінгами”.
Чи вдасться це підопічним Андрія Шевченка? Поки що все виглядає оптимістично. Швеція у кожному своєму матчі награвала мінімум на два пропущених голи (навіть словаки мали достатньо шансів), а їхній оборонний блок, при всій компактності та якості в єдиноборствах, не назвеш непрохідним. Суперники “Тре Кпунур” отримували купу дотиків у карному майданчику, а під інтенсивним тиском захисники “вікінгів” допускали грубі індивідуальні помилки. Україна ж є однією з найкращих команд Євро в плані просування м’яча й розвитку позиційних атак, тож моменти будуть.
Враховуючи перевагу в гостроті наших ударів, в їхній точності та підготованості, можна прогнозувати гол у ворота Швеції – благо, яскравого марнотратства за нашими форвардами на чемпіонаті Європи не було помічено. При цьому в обороні Україна грала непогано, якщо не неї не тиснули одразу при розіграшу м’яча від воріт. Шведи так не грають, тож сьогодні великої кількості гольових нагод з боку “Тре Крунур” очікувати не варто. У скандинавів будуть лишень контратаки з глибини, які контролювати простіше. Та і загалом “вікінги” загострюють нечасто.
Враховуючи перевагу в атакувальній роботі, хороший рівень гри Бущана та відсутність якісного пресингу з боку шведів, цілком реальною здається перемога України. У нас занадто зручний суперник, аби прогнозувати щось інше. Втім, очевидно, що сьогодні просто не буде, тож краще збігати за валідолом.
https://football24.ua/yevro_2020_tag91885/
https://football24.ua/euro_top_news_tag98611/