Юрій Максем: “З моїх випускників семеро мають державні звання. Заслужили. І ким найбільше горджуся, в моєму класі навчався Герой України Петро Гадз. А це — окрилює. З іншого боку, якби не було моїх учнів, то хто би мене знав?! Я був би невідомим нікому. Петро здібний, всебічно талановитий від природи і як людина, і як музикант. Й досі може співати і так само рівноцінно грати. Не забуду ніколи, як на ювілеї музучилища Петро з оркестром народних інструментів співав «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» Івана Франка і Анатолія Кос–Анатольського так, що його чотири рази викликали на біс!
Але таке було його Господнє призначення, щоб так само талановито знайти себе в сільському господарстві й садівництві. І то на європейському і світовому рівнях. Це від батька. А від матері в ньому з грудним молоком — людяність: він, де б не був, і ким не став, любить людей. «Бо ти на землі людина!», як писав Василь Симоненко”.