Спогади про Бучач Командира куреня 1-ї Української юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького і командира бою під Крутами сотника Аверкая Гончаренко
” Після закінчення Визвольних Змагань, я відбув два місяці в таборі інтернованих коло Перемишля, а пізніше перейшов на працю в Українській Кооперації в Станиславові. Тут я мав різні посади, збіжевого референта, організатора сільсько-господарських кооператив тощо. Я і вступив до Української Дивізії «Галичина» весною 1943 року в БУЧАЧІ, якого повіт входив до Станиславівського Союзу Кооператив.”
В кінці 1943 року Аверкій Гончаренко здійснював вербунок новобранців (брав участь в агітаційних поїздках по містах і селах, закликаючи чоловіків йти до дивізії СС «Галичина»
Звідомлення з вербункової акції в Бучацькому Повіті
9 грудня 1943 р. згідно з наказом командира Дивізії,
6 старшин СС та 31 добровольців-стрільців відійшло до Галичини до вербункової акції. Всіх тих старшин прийняв у
Львові губернатор д-р Вехтер, який у кількох словах з’ясував
важливість нашого завдання. Гавптштурмфюрер Шульце
розподілив у тій справі спеціяльні розпорядження. На 11
грудня ми виїхали в райони нашого діяння.
Праця в Бучацькому Повіті
12 грудня 1943 р, відбулися наради з представниками
уряду і уповажнеиими з Українського Допомогового Комітету у справі вербування добровольців. Тому що всі повітові
уряди були переобтяжені й не могли висилати на села жодних бесідників, справу вербування мусів я взяти на себе разом з уповноваженими Військової Управи. Ми мали відвідати тільки одну волость Золотий Потік, у якому не зголосилося на покликання до дивізії коло 300 добровольців.
17 і 18 грудня відбулися медичні оглядини зголошених, а на 19-го в год 3:20 я від’їхав з Бучача до Львова з
транспортом, який нараховував 40 добровольців. На 20 грудня в год. 8:00 ранком, тобто останнього дня моєї службової поїздки, я зголосився в штабі Дивізії.
Чому добровольці не зголосилися до Дивізії?
Бучацький повіт від якогось часу став районом діяльности большевицьких банд, які разом з жидівськими партизанами, що добре обізнані з місцевим населенням, тероризують і деморалізують околицю. Наприклад, у селі Космирин я був змушений з моїми стрільцями перше вигнати 15
озброєних жидів, заки я міг перевести мою вербункову акцію. Згідно з заявою бучацького ляндкомісаря Гофера місцева жандармерія і поліція занотувала багато таких випадків. Частини для поборювання бандитизму (Sonderabtailungen)
розбили вже багато таких банд і захопили багато амуніції,
зброї та харчів. Y таких умовинах годі сподіватися кращих
HortiTech Ukraine 2026: професійний діалог, практичні рішення та відкритість виробництва 25–27 лютого у Тернополі (готель Garden Hall) відбулася HortiTech Ukraine 2026 — перша у 2026 році міжнародна науково-практична конференція з питань садівництва, овочівництва та ягідництва. Читати далі
Вчора, 3 березня, у селі Трибухівці відбувся чин похорону уродженця села, 58-річного Ігоря Григоровича Андрусишина – військовослужбовця, який помер 1 березня, перебуваючи на лікуванні. Попрощатися з ним прийшли рідні, побратими, друзі, сусіди та жителі громади. Читати далі
З глибоким сумом повідомляємо, що відійшов до вічності військовослужбовець, уродженець села Трибухівці – Ігор Григорович Андрусишин (Падлевський). Чин похорону відбудеться сьогодні о 14:00 за адресою: с. Трибухівці, вул. Язловецька, 13. Просимо жителів громади прийти, щоб Читати далі