Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Ліна Костенко
![](https://bspravy.org.ua/wp-content/uploads/2021/06/196585940_145219370992525_7131223096918341485_n.jpg)
![](https://bspravy.org.ua/wp-content/uploads/2021/06/195177344_145219330992529_6988105291724418166_n.jpg)
![](https://bspravy.org.ua/wp-content/uploads/2021/06/196562787_145219277659201_3450009797212111873_n.jpg)